11.11.2020 Views

ud#44 (25854)

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

udmdunne.ru

+7 951 195 37 65

УЖРАДЪЁС

№44 (25854)

2020-тӥ ар 12-тӥ шуркынмон 5

Кунлыклы — 100 ар

Асьмелэн вань таӵе нуналмы!

Дано удмуртъёслэн синпелетъёссы азе сяськаос ваё элькунысьтымы

кивалтӥсьёс.

Ужрадъёс кутскизы И. Наговицынлы синпелет дорысен.

Туспуктӥз Максим ЕГОРОВ

Трокай Борисов азе сяськаос понон дыръя.

4-тӥ шуркынмонэ Удмурт

Элькунлэн 100 ар

тырмонэзлы сӥзем ужрадъёсты

мытӥзы, республикаез

кылдытӥсьёслэн

— Иосиф Наговицынлэн,

Трокай Борисовлэн но

Кузебай Гердлэн — синпелетъёссы

доры сяська

поныса.

Даурлы азьлане

адӟисьёс

Трокай Борисовлэн памятникез

доры сяська понӥз

Правительстволэн Тӧроезлэн

воштӥсез Анастасия Муталенко.

Со пусйиз:

— Трофим Кузьмичлэн улон

сюресэз паймытэ огдыре ик

яркыт но, секыт но луэменыз.

Трокай Борисов — врач но,

филолог но, этнограф но. 1920-

тӥ аръёсы со сюлмаськиз удмуртъёс

понна дышетӥсьёсты

дасянъя курсъёс усьтыны, собере

— семинариос. Со чаклаз:

выльдӥськон вакытлы визьмо

но дышетскем адямиос кулэ.

Удмуртилэн Тӧроезлэн но

Правительствоезлэн Администрациеныз

кивалтӥсь Сергей

Смирнов сяська понӥз Иосиф

Наговицынлэн

доры.

синпелетэз

— Кылем даурысь 20-тӥ

аръёс туж секытэн ортчизы:

война, сютэм улон. Озьы

ке но та быдӟым адямиос

кужым шедьтӥзы кунлык

сярысь малпаськыны, малпанзэс

быдэстыны, 100 арлы

азьпала адӟыса. Соос ванен

уно миллион адямиослэн,

трос поколениослэн улонзы

воштӥськиз. Туннэ Удмуртия

— чебер но кужмо республика,

татын зол азинско промышленность

но гурт удыс,

— шуиз Сергей Смирнов.

Кузебай Гердлэн синпелетэз

доры сяська вайиз Кун Кенешлэн

Тӧроезлэн воштӥсез Александр

Прозоров.

— Удмурт калыклэн историяз

Кузебай Герд кылиз

югдытӥсь сямен. Со трос кылбур

сборникъёс печатласа

вуиз, удмурт кылэ берыктылӥз

ӟуч писательёслэсь ужъёссэс,

ӟуч калык выжыкылъёсты но

кырӟанъёсты. Вань улытозяз,

Герд пропагандист но агитатор

вал, — пусйиз Александр Прозоров.

Республикалэн 100 ар тырмонэзлы

дасяськон кӧня ке ар

ӵоже мынӥз. Но пандемиен

валче уноез ужрадъёс онлайн

форматэ выжтэмын вал.

Шумпотон синкылиос

Удмурт азьветлӥсьёс куинезлы

ик югдытӥсьёсмылы

йыбырттӥзы.

— 100 ар — со паськыт сюрес,

со трос адямиос, кудъёсыз

ортчизы но трос лэсьтӥзы калыкмы

но шаермы понна. Мон

шумпотыса ӟечкыласько асьмеды,

асьмелэн таӵе нуналмы

вань шуыса, асьмеос огазьын

шуыса, — ӟечкылаз люкаськемъёсты

«Удмурт Кенешлэн»

тӧроез Татьяна Ишматова.

Йыбырттыны озьы ик вуизы

Кун Думалэн депутатэз Алексей

Загребин, Федерация Кенешысь

сенатор Юрий Фёдоров.

Сяськаосын шулдырмиз

Трокай Борисовлэн Ижысь

памятникез но. Вераны кулэ,

удмурт азьветлӥсьлы Трофим

Кузьмичлы синпелет

пуктэмын вал 120 ар тырмонэзлы

сӥзьыса. Со сярысь

тодэ ваёнъёссэ вераз Николай

Мусалимов — ӵапак соку со

кивалтӥз «Удмурт Кенеш» огазеяськонэн:

— Та памятникез пуктон

сярысь малпан азьлогес

кылдӥз вал, Трокай Борисовлы

100 ар тырмон дыръя

Алнашын ортчем ужрадын.

Синпелетэз пуктон капчиен

К. Гердлэн синпелетэз дорын верасько В. Тубылов, Т. Ишматова но Л. Буранова.

ӧз мыны, озьы ке но уж быдэстэмын.

Праздникен ӟечкыласа,

пусйысал: кунлык басьтон калыклы

сётэмын. Шумпотымон,

асьме азьветлӥсьёсмы та

луонлыкез кутыны быгатӥзы

шуыса. Табере республикамылэн

нимыз, Россиын гинэ

ӧвӧл, кунгож сьӧрын но тодмо.

Аслэсьтыз мылкыдзэ вераны

быгатӥз Трокай Борисовлэн

ӵыжы-выжыез Раиса Корепанова

но:

— Улыса-вылыса гинэ валаськод,

кыӵе чидано луэм

Трокай агаймылы но солэн семьяезлы.

Иже вуисько ке, котьку

та памятник доры кожисько

но ӝожомыса кошкисько вал,

уг утялто, уг чаклало шуыса.

Табере ваньмыз тупатъямын,

чебер. Туннэ мынам шумпотон

синкылиосы васько.

Люкаськемъёс азьын кырӟазы

«Айкай» театрысь артистъёс.

Собере вань калык шулдыр

мылкыдын, арган шудэмкырӟан

улсын вамыштӥз

азьлань — Кузебай Гердлэн памятникез

доры.

Кузебай Герд 100 ар талэсь

азьло сюлмаськиз шаермылэсь

историзэ утён сярысь.

Туэ 100 ар тырме Удмуртиысь

Национальной музейлы но.

Синпелет азьын вераськизы

К. Герд нимо музейлэн директорез

Александр Волков,

Ижысь К. Герд нимо гимназиез

кылдытӥсь Ольга Шилова,

«Айкай» театрлэн кивалтӥсез

Пётр Данилов.

Нациосын ужан политикая

министр Лариса Буранова

ӟечкылаз Удмуртилэсь дано

гражданинзэ, «Удмурт Кенеш»

огазеяськонэн кема аръёс ӵоже

кивалтэм Валентин Тубыловез.

— Гердлы синпелет пуктонэ

трос «кенешчиос» пыриськизы

вал. Калыкез ӝуткам огъя уже,

памятник пуктыны уксё люкамы.

Та ужез калыкез вырӟытон

понна кутскимы, Удмуртилэн

Правительствоез но зол

юрттӥськиз соку. Туннэ луысал

ке, мон Гердлы юан сётысал:

шонер-а меда быдэстӥськом

малпандэс? Солэн, дыр, тросгес

но бадӟымгес малпанъёсыз вал,

— вераз Валентин Тубылов.

Ужрадэз йылпумъяса,

К. Гердлэн памятникез доры

люкаськемъёс дэмен быдэстӥзы

«Удмурт Кенешлэсь»

«Яратэ!» гимнзэ.

________

Елена СКВОРЦОВА

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!