06.10.2022 Views

39 от 6 октября 2022 (25951)

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

№39 (25951)

6 2022-тӥ ар 6-тӥ коньывуон

ШАЕР

Байтэрек школаысь нылпиос

Калугаын Удмуртилэсь данзэ утизы.

АЛНАШ

________

83 пӧлысь 13-тӥ

Байтэрек школаысь нылпиос «Безопасное

колесо-2022» конкурсэ

пыриськизы.

Россиысь пинал инспекторъёслэн

ӵошатсконзы Калуга городын

ортчиз, Удмуртилэсь данзэ

утизы Байтэрек школаысь

нылпиос, ӵапак соос вормисе

потӥзы вал туэ май толэзе шаерысьтымы

пинал инспекторъёс

пӧлын ортчем ӵошатсконын.

Кузь сюрес вылэ потазы Руслана

Калистратова, Виталий Гордеев,

Виктория Воронцова, Денис Фомин но дышетӥсьсы Сергей

Шушпанов. 6 станциез ортчыса, нылпиос огъя зачётын 13-тӥ инты

басьтӥзы.

Алексей Семеновлэн «ВКонтакте» бамысьтыз

УВА

________

Нялмыт пагӟаос

Каргуртысь «Юбилейной» стадион

вӧзысь пагӟаосты тупатъяло.

Ёрос центрысь та стадион но солэн

котырыз рос-прос тупатъямын-выльдэмын

вал 2013-тӥ арын

— Уваын соку ортчизы гужем Гурт

шудонъёс. Но стадион кузя пагӟаос

йӧтылытэк кылизы вал. Матысь

дыре ёрос центр туссэ воштоз, Карл

Маркс ульча кузя пыдын вамышъян

сюрес выльдӥськоз. Ёрослэн йырыз

Владимир Головин ивортэмъя,

лэсьтӥськон ужъёс кӧня ке люкетэн

«Юбилейной» стадион дорысь сюрес

ӝоген туссэ воштоз.

ортчозы. Каргуртын улӥсьёслэсь куронъёссэс лыдэ басьтыса, стадион кузя

пыдын ветлон сюрес табере нялмытгес луоз. Нимысьтыз саклык висъяськоз

ветлыны шугъяськисьёслы но, коляскаосын ветлӥсьёслы но.

Владимир Головинлэн «ВКонтакте» бамысьтыз

БАЛЕЗИНО

________

Документъёсты уте

1935-тӥ арысен

Ёросысь архивын тыршисьёс удыс

праздниксэс ужаса пусйизы.

Балезиноысь архив 1935-тӥ арын

кылдытэмын вал. Отын уж тырме:

одӥг документ но медаз ышы

— соосты лач-лач утялтыса возёно,

цифрае поттоно но трос мукет.

Али архиве ваньмыз-ӧвӧлэз 69

организация документъёссэ келя.

Тужгес вашкалаосыз документъёс

1925-тӥ арысь кылемын ай.

Архивын вань лыдӟиськон зал,

Архивын ужасьёс удыс праздниксэс

пусйизы.

таяз адямиос асьсэос документъёсты бугыръяло. Трос вуыло палэнысь

но, кылсярысь, кылем арын вазиськылӥзы Германилэн кунмуртъёсыз.

Кечпигуртысь нылпиослы туж яраз

мамонтъёс сярысь адӟытон.

ГЛАЗОВ

________

Мамонтъёсын

тодматскон

Ёрос кузя «ветлыны» кутскиз «Чепецкий

мамонт» адӟытон (0+).

Шаертодонъя музейын ужасьёслэн

проектсы улонэ пыӵатӥське

Президентлэн грантъёсъя фондэзлэн

коньдонэз чотын. Мамонтъёслы,

со вакытэ улон-вылонлы

сӥзем адӟытон интызэ вошъя —

матысь дыре со районысь вань

школаосы вуылоз.

Нош кутскон сётэмын Кечпигуртын.

Шер пумиськылӥсь экспонатъёсты

нылпиос синъёссы чиляса учкизы, озьы ик кылзӥзы Глазов ёрослэн

историез сярысь мадёнэз. Музейчиос шуо: азьланяз адӟытонзэс

учкыны быгатозы гуртоос но.

Ёросысь инвалидъёслэн огазеяськонэнызы

кивалтӥсь Нина Дрягина.

ДЭРИ

________

Вормисьёс

Дэри ёросысь инвалидъёслэн огазеяськонзы

Президентлэн грантъёсъя

фондысьтыз коньдон утӥз.

Ёросысь инвалид огазеяськонэн

кивалтӥсь Нина Дрягина котькыӵе

уже мыло-кыдо пыриське, таяз

учыре солэн ӵектэм проектэз

«Ӝӧк выл шудонъёс — выль луонлыкъёс»

500 сюрс манет тыр грант

утӥз. Ляб тазалыко адямиослэн но

табере пӧртэм шудонъёсын шудыны

луонлыксы кылдоз. Висъям уксёен

ёросэ басьтэмын ӝӧк выл шудонъёс:

бочче, новус, шаффлборд, джакколо, кульбуто, корнхол. Бочче

шудон келямын луоз ветеран огазеяськонлэн Дэриысь, Подшивалысь,

Италмасысь, Шабердыысь но Изгуртысь ёзъёсаз.

Балезино ёрос администрацилэн «ВКонтакте» бамысьтыз

«Глазовский краеведческий музей» огинлэн «ВКонтакте»

бамысьтыз

Константин Русиновлэн «ВКонтакте» бамысьтыз

ШАРКАН

________

Дано но гажамон

Арлыдоослэн нуналзылы сӥзьыса,

ёросысь культурая юртын бадӟым

ужрад ортчиз.

Арлы быдэ та нуналэ шараяло

ёросысь мыло-кыдо ветеранъёсты.

Таукаронъёсын пусъемын

Карсашурысь Алевтина Вахрушева,

Кельдышысь Валентина Вахрушева,

Мувырысь Ольга Иванова

но Порозысь Вера Иванова. Гужем

ӵоже кыстӥськись «Шулдырез азбар»

конкурсын вормисе потӥзы

Шарканысь Надежда Екимова,

Шарканысь Татьяна Ложкиналы «Ёрослэн

дано ветеранэз» ним сётэмын.

Кельдышысь Валентина Вахрушева но Порозысь Надежда Туданова. Та

нуналэ ик тодмо луиз ёрослэн дано ветеранэз, таӵе нимын туэ пусъемын

Шарканысь шаерчи Татьяна Ложкина.

Кедра Митрейлэн синпелетэз доры

сяська понон.

ЭГРА

________

Милям со!

К. Митрей нимо ёрос библиотекаын

азьланьтӥсько Кедра Митрейлэн

130 ар тырмонэзлы сӥзем ужрадъёс.

Писательлэн вордӥськем нуналаз

— 28-тӥ сентябре — библиотекаын

«Он наш, игринский» темая котырес

ӝӧк сьӧрын вераськон ортчиз.

Солэн ужаз пыриськизы Ижысь

куноос: Удмуртиысь Писательёслэн

огазеяськонзылэн ёзчиоссы

Пётр Захаров, Виктор Шибанов но

Зульфия Мимидиминова. Школаосысь

дышетскисьёс но дышетӥсьёс, архивын, библиотекаын но редакциын

ужасьёс писателен герӟаськем учыръёсты мадизы, произведениоссэ

лыдӟизы, К. Митрейлэсь нимзэ утён сярысь кенешизы.

Якшурын ортчем пумиськонэ 8 семья

пыриськиз.

ЯКШУР-БӦДЬЯ

________

Куноятэ Таня кенак

Выльысь ужаны кутскиз «Бускельёс

дорын 2.0» проект.

«Якшур-Бӧдья — усьтэм ӧс» огазеяськон

но этнокультурая методист

Татьяна Колхир Президентлэн

лулчеберет кичӧлтонъёсъя фондысьтыз

640 сюрс манет утӥзы,

ужан тӥрлык, айшетъёс, пу посуда

басьтӥзы. Талэсь азьвыл но Татьяна

Колхир грант утӥз ни вал,

пиеныз ӵош школаын дышетскисьёсты

удмуртъёслэн праздникъёсынызы,

йылол-сямъёсынызы

тодматъяз. Таяз учыре ужзэс азинтоно кариськизы семьяос, мӧйыос понна.

Нырысетӥез пумиськон 1-тӥ октябре Якшурын ортчиз. Ужрадэ люкаськемъёс

сӥзьыл праздникъёсын тодматскизы, куарнянь сокам лэсьтӥзы.

«Рассвет» газетлэн «ВКонтакте» бамысьтыз Туспуктӥз Александр КАРАВАЕВ

«Вестник» газетлэн «ВКонтакте» бамысьтыз

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!