МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

В.Є. Бахрушин. Математичне моделювання
9. Перевірка правильності використання індексів.
10. Перевірка правильності задання функцій датчиками і стандартними
підпрограмами.
11. Перевірка правильності роботи генераторів випадкових чисел.
12. Перевірка правильності реалізації математичних виразів у всіх
елементах схеми.
а
A
k = 0
k = k + 1
б
A
Цикл
k = 1, n
k = n
B
B
Рис. 3.3. Схема організації циклів: а – повна, б – символічна
3.4. Операторні схеми імітаційних моделей
Недоліком логічної структурної схеми є її громіздкість. Тому для
опису імітаційних моделей часто використовують операторні схеми. Вони є
менш наочними, проте більш компактними, ніж логічні структурні схеми.
При запису операторних схем використовують такі означення:
А – арифметичний (обчислювальний) оператор;
F – оператор детермінованого формування (детермінована функція);
Ф – оператор випадкового формування;
Р – логічний оператор;
К – лічильник циклів;
П – друк (вивід) результатів;
Я – зупинення роботи.
Основні правила написання операторних схем є такими:
- номер оператора записується як правий нижній індекс, наприклад, А 6 ;
48