tFHRW' - Eudusa.org

ПЕРЕДМОВА.Року 1919 Українське Наукове Товариство в Київі видало"Словника У країнської ентомологичної номенклатури", що йоговпорядкував автор цих рядків на підставі матеріялів, що були вибрані3 літературних джерел та записані 3 уст народу. Упорядниктоді не додержувався якоїсь певної системи, мавши на оці, roловне,звести до купи, по змозі, те, що було на той час зібранопопередніми працьовниками, заохотити ширші кола УІ,раїf!СЬКОГОгромадянства продовжити розпочату роботу й притягти YBaryнаукових діячів до студіювання наукової номенклатури.За основу другого видання "Словника" впорядник узяв спискакомах 3 найпоширенішого та найповнішого "Курса ентомологиитеоретической и прикладной" М. Х о JI О дко В с ь к О r о, вид.1912 р., добираючи українських наЗ0В до цього списка 3 першезгаданих матеріялів. ОсновниЙ список цеЙ доповнений назвами:метеJIИКів,-- цього найбільше сшшул.яРИЗ0ваного ряду комах,- запопулярними альбомами й атласами метеликів, що 3 ними мавсправу Й навчитель у школі, й учень, що цікавитьсл самостійноюпрацею, збираючи та монтуючи свої власні колекції.у порядник користувався, як уже говорилося, виданням М. Холодковського1912 р., де подано трохи перестарілі латинські назв!!комах, як і трохи стару систематику, але він дбав за те, щобдодати, по змозі, й нових назов, що вже ввійшли до вжитку. Цепощастило зробити найповніше для ряду Lepidoptera з ласкавоюдопомогою відомого нашого лепідоптеролоtа Л. Шел ю ж ка,що йому автор тут і висловлює свою щиру подяку. Що-до новихлатинських синонімів узагалі, то, подаючи їХ, автор уважав задоцільне наводити, Й старі назви, виходячи з тих міркувань, що"Словником" мають користуватися. здебільшого, ширші кола, якот: навчителі, учні. аматори Й инші-люди, що мають справу злітературою популярною, куди нові назви потрапляють не такшвидко Й де не мають змоги стежити за одмінами в наввах. Хочзбільшення синонімичного матеріялу Й збільшило обсяг "Словника",а місцями спричинилося до недодержання цілковитої науковостив деяких синонімах, проте полегшило користування ним широкимколам читачів.Що-до українських назов, то автор не ставив собі за конечнезавдання підшукати для в с і х комах народні назви, навіть затим невеликим їх списком, що маємо в "Словнику"-оскільки церіч взагалі ледве чи можлива й через те потреба у т В оре н н Янових лаЗ0В повставала перед упорядником не один раз. У такихвипадках йому доводилося користуватися чималим народнім 1ІІате-