Успенська вежа № 1 (2011)

More documents

Recommendations

Info

2 Січень 2011 Цього дня відбулося обговорення результатів діяльності організації Братства у 2010 р., наболілих питань становища УАПЦ в православному світі, було заслухано звіт скарбника. Обговорення розпочалося із виступу Голови Братства св. ап. Андрія Первозваного п. Романа Максимовича, який підкреслив велику роль Братства в організації діяльності УАПЦ та православної громади міста, в Символ єдности Української держави (Закінчення. Початок на 1 стор.). «Ще не вмерла Україна» набула широкої популярности в молодіжній культурно-просвітницькій організації «Громада», осередки якої почали утворюватися у Львові, Перемишлі, Тернополі в 1862 – 1863 роках на зразок наддніпрянських «Громад». Твір Вербицького якнайкраще відповідав основній меті цієї організації, а саме – вихованню патріотичного почуття. Львівський дослідник історії гимну Олександр Зелінський зазначає, що ймовірними першими виконавцями твору були мешканці Перемишля, зокрема, аматорський чоловічий квартет, а можливо, і сам автор. НОВИНИ Велика рада Львівського Крайового Ставропігійного Братства св. ап. Андрія Первозваного 11 грудня 2010 року відбулася щорічна Велика Рада Львівського Крайового Ставропігійного Братства св. ап. Андрія Первозваного. На захід прибуло 36 делегатів із 9 осередків Братства Львівської області. Захід розпочався із святкового молебня за здоров’я братчиків в Успенській церкві м. Львова. Велика Рада традиційно відбувалася у стінах Львівського музею історії релігії. Дорогі братчики! Шановні наші читачі! Христос народився! Управа Львівського Крайового Ставропігійного Братства св. ап. Андрія Первозваного та редакція газети «Успенська вежа» щиро вітають Вас зі святом Різдва Христового та Новоріччям! Разом з Вами, славлячи в колядках Новонародженного Дитятка Ісуса, бажаємо всім членам Всеукраїнського Братства св. ап. Андрія Первозваного, вірним Православної Церкви в Україні здоров’я, сили духу і тіла та глибокої віри в Господа. Славімо Його! Голова Братства Роман МАКСИМОВИЧ. Редактор Олег ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ. Повідомляємо, що припиняє свою діяльність Благодійний фонд Святої Покрови. П.р. 26007000004738 в ПАТ «Фольксбанк», код ЄДРПОУ 36312346, МФО 325213. Юридична адреса: м. Львів, вул. Щирецька, 36. Вітаємо! Управа Львівського Крайового Ставропігійного Братства св. ап. Андрія Первозваного щиро вітає із ювілеями скарбника Братства п. Ліду СЕРБІН та довголітнього братчика п. Тараса СЕНИКА Нехай душа у Вас ніколи не старіє, На білій скатертині будуть хліб і сіль, Своїм теплом хай завжди сонце гріє, Слова подяки линуть звідусіль. В житті нехай все буде, що потрібно, Без чого не складається життя: Любов, здоров’я, щастя, дружба Та вічно молода душа. підтримці і розвитку та становлення громад УАПЦ в Києві та на східних теренах України. Також рада торкнулася питання відносин із парафіяльним духовенством та вищим керівництвом Церкви, ієрархією Львівської та Харківсько-Полтавської єпархій. Заступник голови Львівського Ставропігійного Братства п. Тарас Дмитрик у своїй доповіді торкнувся життя Православної 13 грудня 2010 року з нагоди престольного свята архиєпископ Макарій здійснив візитацію парафії Св.ап. Андрія Первозваного (вул. Шевченка, 64) у м. Львові. При вході у храм владику вітав настоятель митрофорний протоієрей Степан Гарбадин. Владиці співслужили священики Львівського деканату. Наприкінці св. Літургії архиєпископ Макарій висловив подяку громаді за вірність УАПЦ та священиками парафії за добросумлінну працю на ниві Христовій. За велицу працю в розбудові та скріпленні парафії й УАПЦ настоятеля о. Степана та їмость було нагороджено орденами. церкви у світі та становище УАПЦ в ній. Наприкінці було прийнято за основу проект звернення до духовенства і мирян УАПЦ в Україні та світі. У своїй доповіді заступник Голови Львівського Ставропігійного Братства та голова Братства при Успенській Ставропігії * * * 22 грудня 2010 року архиєпископ Макарій здійснив візитацію парафії Праведної Анни с. Великого Сокальського району Львівської області. При вході владику вітав настоятель о. Василь Божаківський. З нагоди престольного свята архиєпископу Макарію співслужили вісім священиків Сокальського благочиння. За ревну працю на христовій ниві настоятеля храму о. Василя було нагороджено хрестом з оздобами. Після св. Літургії архиєпископ Макарій очолив чин освячення нової дзвіниці із дзвонами. Завершилися урочистості уставним многоліттям та хресним ходом довкола храму. * * * 26 грудня 2010 року архиєпископ Макарій здійснив візитацію парафії с. Звенигорода Пустомитівського району. Саме в цей день владика очолив чин освячення храму та нового іконостасу. Владиці співслужили священики Пустомитівського деканату. Будівництво, яке тривало впродовж 20 років, стало знаковим в історії села. Адже новий Суспільне побутування «Ще не вмерла Україна» добре висвітлене в книжці вищезгаданого львівського науковця і є дуже цікавим з огляду на те, що тут розгортається панорама українського життя краю другої половини ХІХ ст. [Зелінський Олександр. До історії Державного Гимну України (О. Зелінський) наук. ред. проф. Олександр Козаренко. - Львів: СПОЛОМ, 2008. – 140 с.]. Процес формування нашого гимну є яскравим свідченням розвитку української нації від громадянського суспі-льства до національно зорієнтованої держави. На відміну від гимнів, які оспівують красу рідної природи (чеський) чи прославляють п. Юрій Федів оцінив діяльність організації протягом 2010 року. Зокрема було підкреслено здобутки співпраці із українською діаспорою в Польщі, які протягом багатьох років діяльності дали перші результати. Присутні мали змогу побачити благословенну грамоту від українського православного архиєпископа Перемишльського Адама, який подякував за доброчинні пожертви на відбудову згорілої православної Свято-Покровської лемківської церкви в с. Команчах (Підкарпаття), які братчики збирали упродовж трьох років. Як виявилося, це була єдина допомога з України, яка надійшла на маленьку громаду, що налічує тільки 15 родин. Усім присутнім стало приємно, що за всі роки благодійної діяльності, тільки українці з Польщі відзвітувалися за отримані кошти та висловили подяку за доброчинність. Відбулося обговорення планів діяльності на 2011 рік. Пані Ліда Сербін надала присутнім фінансовий звіт діяльності Братства упродовж 2010 року. Подячною молитвою завершилася щорічна Велика Рада Братства 2010 року. Наш кореспондент. Новини Львівської єпархії УАПЦ збудований храм Св. Миколая став спадкоємцем 9-ти православних церков, які були у Звенигороді за княжих часів. Після св. Літургії Владика Макарій подякував митрофорному протоієрею Григорію Процюку, який із середини 1980-х служить православним парохом села й зберіг православ’я в історичній Звенигородчині, керував будівництвом упродовж 20-ти років та митрофорному протоієрею Юрію Денезі за душпастирство у селі. Благословенні грамоти отримали будівничі та жертводавці. Завершилися урочистості уставним многоліттям та хресним ходом довкола Миколаївського храму. керівників держави (британський), український гимн «Ще не вмерла Україна» – це гимн боротьби. Найбільшу життєспроможність виявив ориґінальний текст Чубинського, зокрема, перші три строфи, в яких зосереджена основна ідея твору - волелюбні змагання українського народу за власну державу. Питання свободи і державности завжди й у всіх народів було і є актуальним. Особливо гостро воно стоїть тепер перед нашою молодою державою Україною. Тому «Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду». Оксана ЗАХАРЧУК. Передплачуйте християнський часопис «Успенська вежа» на 2010 рік, передплатний індекс 35013. Ціна незмінна.
Січень 2011 3 РІЗДВЯНІ ПОСЛАННЯ Христос рождається! Славімо Його! «Ой, радуйся, земле, Син Божий народився» Господь наш Ісус Христос прийшов на землю спасти рід людський. Один тільки Він – Єдинородний Син Божий, Ангел Завіту вічного, міг прийняти й понести всі наші гріхи, щоб вигубити їх Хрестом Своїм. За словами пророка Ісаї, на Ісусі Христі спочивають: Дух Божий, Дух премудрості й розуму, Дух правди й сили, Дух пізнання і благочестя (Іс. 11, 2). І ось, як виповнився час, Цей начальник Миру, Бог Кріпкий, Безпочатковий, Слово Боже, Вседержитель тілом ліг у яслах для худоби. Ясла, пелени, вертеп ... які яскраві ознаки земного убогства і заразом божественного смирення. В той же час, яка незбагненна висота й багатство Премудрості Божої в цій найвеличнішій події. Вертеп, у якому Діва народжує Творця, стає вищим від раю. У таких земних обставинах Син Божий, незмінний образ Отця, приймає вигляд раба. Так Безпочатковий – починається, Безтілесний – втілюється і Невидимий – бачиться. З утроби Діви, як з хмари, засяяло Незахідне Сонце, щоб осяяти всесвіт світлом Богопізнання і правди вічної. Земля стала небом. На ній настала весна благодаті. Поки вершилася таїна Різдва Христового у вертепі, віруючі люди спали як природнім сном, так і духовним. Тільки скромні вифлеємські пастухи удостоїлись побачити це Божественне чудо і почути з небесної висоти дивний спів незліченного ангельського воїнства: «Слава на висоті Богові і на землі мир, в людях благовоління». З народженням Христа Спасителя від Діви Марії людське єство в Його особі незлитно і нероздільно поєдналося з єством Божественним. Спаситель світу прийнявши наше єство, з’єднав нас із Самим Собою, освятив, обожнив і підніс нас вище від небес. У святкових церковних піснеспівах говориться, що Різдво Христове принесло на землю істинне Богопізнання, відкрило віруючим людям шлях до визволення від гріха, шлях до перемоги над смертю й дияволом. Воно відкрило віруючим людям рай і блаженство вічного Богоєднання. По Різдву Христовому поступово припинилося приваблення людей ідолами. Язичницькі народи, здавна затоплювані хвилями пристрастей, увірувавши в Христа, почали боротися проти гріха. Одержане віруючими людьми безмірне багатство Христової благодаті відновило в них образ і подобу Божу, визволило їх від рабства пристрастей. З Святого Письма ми, християни, знаємо, що до спокутної жертви Христа Спасителя всі душі по завершенні земного життя переходили не в райські оселі, а до пекла. Однак їхня безнадійність не була вічною. Перебуваючи в пеклі, вони чули від пророків, що повинен прийти до них Визволитель, Спаситель світу. А коли відійшов від цієї юдоли плачу праведний Симеон Богоприїмець і сповістив «перебуваючим во аді», що він вже бачив Бога – Дитя і Визволителя і тримав Його на своїх руках, тоді, за словами церковних піснеспівів, пекло наповнилося благодатними сльозами покаяння. Відтоді всі перебуваючі в пеклі почали чекати скорого Христового пришестя до них. Благодать Святого Духа, через народжене Дитя - Христа, проникла вже в усі частини всесвіту. З цього моменту диявол втратив свою владу над людиною. Та- ким чином, з народженням Христа відкрилася віруючим людям дорога до дерева життя, до споживання райської їжі, якої вони колись позбулися за непослух Богові, для всіх прокладена зручна дорога до неба. Що ж приносять віруючі Божій Дитині – Христу? За словами однієї з церковних пісень, кожне з посталих через Нього створінь складає Йому подяку: ангели приносять спів, небеса – зірку, волхви – дари, пастухи – чудо, земля – вертеп, пустеля – ясла, а ми – Матір Діву ... одушевлене місто Царя і Бога, в якому Христос, поживши, вчинив спасення. Також постараймось у ці святкові дні і в усі дні свого земного життя приносити своє щире покаяння за свої провини і проявляти щиру любов до народженого Ісуса Христа та до Пресвятої Богородиці, один до одного і до нашої неньки України. Споглядаючи Різдво Христове, церковні піснеписці повні духовного захоплення, закликають до радості всіх християн. Сьогодні нехай веселиться небо і земля! Нехай виграють і радіють гори, пагорби, долини, ріки і моря! Нехай святкують ангели і віруючі люди, бо нині Христос прийшов обновити і спасти їх душі! Піднесімо, браття і сестри, наші щирі молитви народженому Христу, щоб Він дарував усім нам щедрі дари благодаті Святого Духа, які б помагали нам завершити земний шлях у святості й благочесті і досягти вічної нагороди в небесних оселях. У ці різдвяні дні, повні духовної радості й церковного торжества, сердечно вітаю Вас, шановні отці, брати і сестри, з великим святом Різдва Христового, Новим Роком та Йорданом. Нехай Господь в Новому Році збереже всіх Вас в добрім здоров’ї, подасть духовної радості і всякий добробут. Нехай мир і благословення Боже спочивають на кожній родині, на кожній людині, яка чинить добро, і на нашій славній, квітучій Україні. ХРИСТС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВИМО ЙОГО! МАКАРІЙ, з ласки Божої архиєпископ Львівський, керуючий Рівненсько-Волинською і Таврійською єпархіями. Серед незліченних колядок, перейнятих світлою радістю від переживання зустрічі з Воплоченим Богом, є одна, складена понад півсторіччя тому, під час драматичного опору нашого народу чужій владі, коли навіть святий різдвяний вечір проходив у сумі та сльозах. Але й у цей «сумний святий вечір в сорок шостім році», згадуючи за святковим столом загнаних у Сибір батьків і братів, українці з надією благали Бога: Поможи нам, Боже, Це все перебути, Нашу неньку-Україну З кайданів розкути. Благали – і вірили, попри всю безвідрадність підневільного життя, що Божа ласка, так виразно явлена приходом у світ Відкупителя, зможе перемогти безбожну диктатуру, зможе повернути за різдвяний стіл усю родину, зможе обернути тугу втрат на радощі перемоги. Адже ж і Сам Господь наш Ісус Христос прийшов у тілі до нащадків Адама і Єви не тому, що людство досягло духовної зрілости й стало готовим зустрітися з Богом. Ні, якраз навпаки! Бог зі Своєї безмежної любови посилає до нас Свого Єдинородного Сина, бо знає, що самотужки ми не здолаємо влади гріха, не зможемо повернутися з країни сліз і відчаю до втраченого Едему. Сум і приниження переживав у часи Господнього приходу в світ народ Авраама, Ісаака та Якова. Брутальна влада, творячи свій «римський мир», нав’язувала юдеям комплекс меншовартости, на кожному кроці демонструвала свою силу, багатство, культурні переваги. У Єрусалимі царював чужинець, ідумеянин Ірод, що ставився до підвладних із цинічною зверхністю, жорстоко придушуючи будь-які вияви непокори. Національні еліти – храмове священство, книжники, садукеї – легко зраджували свій народ, женучись за прихильністю влади, за матеріяльним зиском. Для борців же з римським домінуванням, зилотів, партійні чвари виглядали часом важливішими за солідарний опір гнобителям. Та ось серед цієї безвідрадно темної ночі раптом спалахує над Вифлеємом зірка, знаменуючи прихід очікуваного Месії. Ангельський же хор сповіщає простим пастушкам: «Слава на висотах Богу, і на землі мир, людям благовоління» (Лк. 2:14). Мир, радість, надія, яких так бракувало в земній реальності, приходять із Неба, повертаючи людині втрачену через гріх внутрішню єдність, гармонію ПРО УАПЦ БЕЗ ЛУКАВСТВА Всечесні Отці! Дорогі Брати і Сестри! духу й тіла. Приходять із Немовлятком, покладеним у вифлеємські ясла. І жодні підступи жорстокого царя вже не зможуть зупинити людство на шляху визволення. Непроминущість натхненної сили Різдва Христового виявляється у покликові вічности, через воплоченого Божого Сина, – покликові, у вимірах якого всі іроди, всі синедріони світу виглядають нікчемними й безсилими. Темна ніч душі буває нам необхідна, аби ми зауважили попереду провідну зорю, непомітну при сліпучому сонячному світлі. Довколишній присмерк набуває свого сенсу, коли відкриває нам вифлеємську зірку над вертепом, кличе перемогти сумніви, страх, непевність і вирушити до Христа, обминаючи Іродові палаци, не дослухаючись до обмов синедріону. Можливо, переживаючи нині розгубленість під час нашого з вами «сумного святого вечора», ми завтра подякуємо Богові за раптом почуті серед пітьми слова ангельського сповіщення. Вони покликали нас у дорогу духовного визволення, поза якою шлях до справжньої свободи завжди лишатиметься закритим: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь» (Лк. 2:10- 11). Амінь. Христос народжується! Славімо Його! ІГОР, архиєпископ Харківський і Полтавський. Продовження теми: «Невже це ілюзія – «чиста Церква»? Прочитавши в минулому числі «Успенської вежі» публікацію «Невже це ілюзія – «чиста Церква»?», вирішила висловити своє бачення цієї актуальної на сьогодні теми для православних християн. Хочу почати із заголовка статті – чиста Церква, – це, безумовно, не ілюзія! Якщо Церква нечиста, то це вже не Церква, а якась інша інституція чи організація. Це ми зараз такі зіпсовані, нездалі християни, коли миримося із брудом, занедбаністю, із невиконанням основних засад і статуту нашої Церкви. Заглянемо ще раз у Святе Письмо в Дії апостолів, де чітко написано про чисту Церкву, і такою вона має бути при будь-якій владі й при будь-яких ситуаціях. Таку Церкву великими зусиллями будували наші повік незабутні Патріархи Мстислав і Димитрій. Одночасно з відродженням чистої української Церкви були кинуті бацили (чи віруси), щоб її забруднити, потоптати і знищити. І так боляче спостерігати нам – вірним УАПЦ, – що все це робиться за участю та при допомозі тих духовних пастирів, які свого часу брали участь у її відродженні. Як нам, овечкам, слухати на Богослужіннях у храмах поминання аморальної людини, яка все зробила для того, щоб знищити нашу Українську Автокефальну Православну Церкву?! За таку людину, безумовно, треба молитися, але вважати її очільником Церкви не можна. Це наруга над святинею, над почуттями людей. Невже ми – овечки – маємо нагадувати нашим духовним пастирям про братів-маковеян, про князя Михаїла та його боярина Федора, про інших наших князів і гетьманів та безліч інших випадків, коли справжні християни віддавали свої життя за чисту Церкву, за тверду віру Христову. Тепер нікому не загрожує втрата життя за віру, але в даній ситуації намагатися якось пристосуватися, змовчати, змиритися – це злочин! Чому не думають наші духовні пастирі, що ті овечки, яких Господь довірив їм для виконання великої місії спасіння душ, розуміють, що їхні духовні поводирі одне кажуть на проповідях, а інше роблять? Це ж фарисейство! Невже не мучить сумління, коли вірні від такого надмірного сум’яття в душах ідуть із церкви в різні секти, шукають справедливості, розради, турботи про себе. Чомусь не переймаємося тим, що за все треба буде відповідати: одним – за потоптання святого, іншим – за мовчання та байдужість. Пам’ятаймо, що не завжди мовчання – золото, бо в нашому випадку воно злочинне, бо мовчати на гріх – це також гріх! Любов ХМЕЛЮК. Передплачуйте християнський часопис «Успенська вежа» на 2010 рік, передплатний індекс 35013. Ціна незмінна.
Page 1: ЩОМІСЯЧНА ВСЕУКРАЇ
Page 5 and 6: Січень 2011 5 ДО 90 РОК
Page 7 and 8: В Україні нарешті в

Успенська вежа № 1 (2011)

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

Delete template?

Save as template?