Успенська вежа № 1 (2011)
Газета Успенська вежа січень 2011
Газета Успенська вежа січень 2011
- No tags were found...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
В Україні нарешті<br />
видано збірку пісень<br />
Володимира Івасюка<br />
Видання музичних творів Володимира Івасюка ознаменувало<br />
відновлення нотодрукування в Україні [Івасюк<br />
В.М. Музичні твори (до 60-річчя від дня народження) /<br />
Упор. О.М. Івасюк. – Чернівці: Букрек, 2009. – 292 с., іл.].<br />
Це перша найбільш повна збірка пісень відомого українського<br />
композитора і поета, яку впорядкувала його сестра<br />
Оксана. До книги увійшло 80 пісень (загалом у доробку мистця<br />
понад 100 пісень). Тут використані архівні матеріали<br />
Чернівецького обласного меморіального музею Володимира<br />
Івасюка, а також ноти пісень, відновлені з аудіозаписів<br />
музичним редактором цієї збірки, заслуженим діячем<br />
мистецтв України Йосипом Созанським.<br />
Пісенна спадщина Івасюка –<br />
це духовний скарб українського<br />
народу, його слава і немеркнуча<br />
краса. Пісні Івасюка злинули у<br />
широкий світ і полонили мільйони<br />
сердець своєю емоційною<br />
безпосередністю, щирістю,<br />
правдивістю почуттів і, особливо,<br />
ліричною мелодійністю, яка<br />
акумулювала в собі характерні<br />
ритмо-інтонаційні ознаки української<br />
народної пісенности.<br />
Твори композитора засвідчили<br />
невмирущість української музично-поетичної<br />
традиції. А любов<br />
до пісні та особлива музикальність<br />
є однією з ментальних<br />
ознак української нації. Композитор<br />
Петро Чайковський, дід<br />
якого був козацького роду на<br />
прізвище Чайка, зазначав: «Бувають<br />
щасливо обдаровані натури<br />
і бувають так само щасливо<br />
обдаровані народи. Я бачив<br />
такий народ, народ-музикант –<br />
це українці». І насправді, мабуть,<br />
не знайдеться такого українця,<br />
який би не любив співати.<br />
Пісенні шедеври Івасюка<br />
«Червона рута» і «Водограй»<br />
облетіли увесь світ і засвідчили<br />
існування української нації з її<br />
самобутньою культурою. «Червона<br />
рута» стала національним<br />
символом України. Її знають і<br />
співають на всіх континентах<br />
без перекладу. Навіть японці<br />
співають цю пісню українською<br />
мовою. Івасюк створив текст, в<br />
якому втілено загальнолюдські<br />
цінності: слова «Ти у мене єдина,<br />
тільки ти повір» можна трактувати<br />
як звернення до коханої, до<br />
матері, до Батьківщини-України.<br />
Батько Володі, відомий письменник<br />
Михайло Івасюк, відзначав:<br />
«Благословенна наша пісня,<br />
наша мова. Вони були тією духовною<br />
зброєю, що завжди стояла<br />
на чатах українського серця,<br />
української нації. Я щасливий,<br />
що і мій син долучився до того,<br />
аби ми ще більше гуртувалися,<br />
єдналися як нація, аби мали право<br />
вважати себе цивілізованими<br />
людьми, свідомими свого родоводу».<br />
Мелодика і ритміка пісень<br />
Івасюка увібрали в себе інтонації<br />
гуцульських коломийок<br />
Карпатського регіону та широкий<br />
ліричний розспів українських<br />
народних пісень Східної України.<br />
На думку відомого науковця<br />
– доктора мистецтвознавства,<br />
професора Львівської національної<br />
музичної академії ім.<br />
М. Лисенка Олександра Козаренка,<br />
у цих піснях криються<br />
незвідані глибини, які чекають<br />
свого дослідника. Серед<br />
найбільш улюблених пісень Івасюка<br />
є «Балада про дві скрипки»,<br />
«Балада про мальви», «Два<br />
перстені», «Запроси мене у сни»,<br />
«Кленовий вогонь», «Пісня буде<br />
поміж нас», «Тільки раз цвіте<br />
любов», «Я піду в далекі гори»,<br />
«Я - твоє крило».<br />
Володя говорив, що процес<br />
творення пісень для нього був<br />
святом. А ставалося це тому, що<br />
він вкладав у них часточку своєї<br />
чистої благородної душі. Володимир<br />
Івасюк звертається до<br />
кожного з нас: «Візьми з собою<br />
мою пісню – Я в неї щастя наспівав».<br />
Так є насправді, бо в його<br />
піснях співає безсмертна душа<br />
українського народу, яку нікому<br />
не вдасться знищити, бо це наша<br />
суть, яку нам дав Господь.<br />
І насамкінець, необхідно<br />
відзначити високу поліграфічну<br />
якість оформлення книги, чіткий,<br />
виразний друкарський шрифт.<br />
Тож недаремно вона є серед<br />
сімнадцяти відзначених кращих<br />
видань ХVІІ Міжнародного форуму<br />
книговидавців у Львові<br />
(2010 р.), а також одержала нагороду<br />
від Фонду української<br />
книги ІІІ тисячоліття.<br />
Оксана ЗАХАРЧУК.<br />
Січень <strong>2011</strong> 7<br />
МОЛОДІЖНА СТОРІНКА<br />
Увійди в різдвяну радість<br />
Від часу своєї появи християнство є благовістом Радості,<br />
єдиної можливої радості у всьому світі. Вічна<br />
радість очікує людей праведних, добрих і милосердних у<br />
Царстві Божім. Недаром Євангелія з грецької перекладається<br />
як «радісна звістка». Тільки нею Церква перемогла<br />
світ, і тому, коли християни втрачають її, Церква<br />
втрачає і світ, в який її було послано.<br />
«Я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього<br />
народу»(Лк.2:10), – ці слова ми знаходимо на початку<br />
Євангелії від Луки, а завершується вона так: «Вони<br />
ж (апостоли), поклонившись йому, повернулися великою<br />
радістю в Єрусалим» (Лк.24:52).<br />
Святий апостол Йоан у першому<br />
соборному посланні<br />
бажає, «щоб наша радість була<br />
повна!». Ця радість, проте, не<br />
підлягає ні аналізу, ні визначенням.<br />
У радість уходять. «Увійди<br />
в радість пана твого, – закликає<br />
сам Христос (Мт. 25:2). І<br />
немає іншого способу ввійти в<br />
цю радість, окрім таїнства радості<br />
– Євхаристії, Божественної<br />
Літургії.<br />
Христос приходить із духовного<br />
світу. «Слава на висотах<br />
Богу й на землі мир людям його<br />
вподобання» (Лк.2:14) – цей<br />
радісний різдвяний спів дає<br />
кожному можливість бути причетним<br />
до Небесного Отця.<br />
Українські колядки, один із<br />
складових чинників, що визначають<br />
ставлення до радості в<br />
українській культурі, зорієнтованій<br />
на християнські ціннісні<br />
орієнтири, традиційні народні<br />
звичаї, загальноєвропейські<br />
тенденції.<br />
Чи не найкращим втіленням<br />
різдвяної радості людей чуємо:<br />
«Ой, радуйся , земле, Син Божий<br />
народився» («Добрий<br />
вечір тобі, пане господарю»).<br />
Радість набуває тут особливого<br />
національного колориту:<br />
Небо і земля нині<br />
торжествують,<br />
Ангели, люди, весело<br />
празнують,<br />
Христос родився,<br />
Бог воплотився,<br />
Ангели співають,<br />
Царя витають,<br />
Поклін віддають,<br />
пастирі грають,<br />
«Чудо, чудо» – повідають!<br />
Во Вифліємі весела новина:<br />
Пречиста Діва породила<br />
Сина!(«Небо і земля нині торжествують»),<br />
а також виявляють<br />
високий естетизм переживання:<br />
А ясна зоря світу голосить:<br />
Месія радість,<br />
щастя приносить!<br />
Во Вифлеємі, спішіть всі нині,<br />
Бога звитайте<br />
в бідній Дитині!<br />
(«Во Вифлеємі нині новина»).<br />
Першим, кому Господь через<br />
ангелів відкрив «велику<br />
радість, що буде радістю всього<br />
народу»(Лк.2:10), були пастухи:<br />
«Пастирі з ягнятком перед<br />
тим дитятком на коліна припадають,<br />
царя – Бога прославляють»<br />
(«Нова радість стала»).<br />
Український вертеп – різдвяна<br />
драма, коляда – витвори української<br />
народної культури, що<br />
поєднали в собі унікальність<br />
світобачення українців та ментальні<br />
ознаки творчості народу.<br />
Відома слобожанська дослідниця<br />
народної творчості,<br />
кандидат мистецтвознавства<br />
Лариса Новикова, вивчаючи<br />
фольклорну ситуацію на Харківщині<br />
в 70-80 роках XX століття<br />
зафіксувала колядку, в якій<br />
різдвяна радість набула виявлення:<br />
А в нашого хазяїна<br />
та й ворота нові.<br />
Рай розвивайся!<br />
Рай розвивайся,<br />
Христос народився,<br />
Сам Господь звеселився.<br />
В іншій слобожанській колядці<br />
«Ой дивноє нарожденьє»<br />
йдеться про те, що вселенську<br />
радість народження Христа<br />
З ІСТОРИЧНОГО КАЛЕНДАРЯ<br />
відчуває навіть природа:<br />
Ой дивноє нарожденьє<br />
Божого сина.<br />
Породила Діва Марія<br />
Ісуса Христа.<br />
Породивши і сповивши,<br />
Лягла спочивать.<br />
Зіслав Господь три ангели<br />
Христа доглядать<br />
А ангели Божим духом<br />
Ріки розлили,<br />
Що і к Різдву Христовому<br />
Сади зацвіли.<br />
Тому, як писав відомий<br />
слобожанський історик Микола<br />
Сумцов: «Колядки й щедрівки<br />
оточені доброзичливістю і<br />
через те вони були вельми<br />
улюблені народом і мали на<br />
нього гарний моральний<br />
вплив».<br />
Отже, здатність до духовної<br />
радості свідчить про внутрішню<br />
досконалість християнина,<br />
щирість його почуттів та думок.<br />
Людина, яка долає свою недосконалість,<br />
відчуває більш довершену<br />
радість, а значить –<br />
справжню. Радісне обличчя<br />
справжнього християнина немовби<br />
світиться світлом добра,<br />
любові, яке йде з душевних глибин.<br />
Радість робить обличчя<br />
світоносним, яким воно було в<br />
ангелів, які сповіщали про народження<br />
Христа.<br />
Серце пробуджує у нас<br />
радість сердечну і розуміння<br />
духовних основ буття людини:<br />
І пізнаєш потаємний<br />
сенс речей<br />
І своєї долі,<br />
І радість, що була<br />
покинула тебе, –<br />
Повернеться<br />
І вже не залишить повік.<br />
Ніна НЕМИРОВСЬКА,<br />
м. Харків.<br />
СІЧЕНЬ<br />
08.01.1911 – 100 років тому народився Степан Крижанівський - український<br />
поет, перекладач, теоретик літератури, фольклорист (+17.07.2002).<br />
15.01.1871 – 140 років тому народився Агатангел Кримській – український<br />
вчений світового рівня, історик, академік-сходознавець, фольклорист, славіст,<br />
поет, знавець понад 100 мов, делегат і доповідач І Всеукраїнського Помісного<br />
Собору УАПЦ (+25.01.1942).<br />
22.01.1919 – День соборності України.<br />
23.01.1921 – 90 років тому вбито Миколу Леонтовича -українського композитора<br />
і фольклориста (* 13.12.1877).<br />
27.01.1891 – 120 років тому народився Павло Тичина -український поет, перекладач<br />
(+16.09.1967).<br />
27.01.1911 – 100 років тому народився Іван Гончар – український скульптор,<br />
народний художник України, засновник музею (+18.06.1993).<br />
29.01.1918 – День пам'яті героїв Крут.<br />
Передплачуйте християнський часопис «<strong>Успенська</strong> <strong>вежа</strong>» на 2010 рік, передплатний індекс 35013. Ціна незмінна.
Change language