Вип. 474

І.В. Ковбасавтори. Одна з них була сформульована Варроном,який з посиланням на Дінеарха називав тристадії розвитку: споживання продуктів дикої природи,скотарство і землеробство[2,с.125]. В дещозміненому вигляді вона проіснувала в європейськійнауці до другої пол. ХІХ ст. Тит Лукрецій Каррозрізняв лише два стани людини: дике (споживанняпродуктів дикої природи) і розвинене (замлеробство).Саме із землеробством Тит ЛукреційКар пов’язував виникнення рис, характерних дляцивілізації [5, V. 1361-1378].Представники економічної науки такожвиділяли стадії дикості (полювання), скотарства іземлеробства, котрі були покладені ними в основуісторії господарства [8, с.28, 89, 123]. А. Сміт,якому належить і сам термін, зазначав, що розподілпраці приводить до величезного прогресу врозвитку продуктивних сил [1, т.21, с.415].Дослідник Г.Чайлд зазначав, що поширеннякультури могло відбуватися не тільки шляхомміграції населення, але і шляхом запозиченняречей у ході обміну і шляхом передачі ідей. Запозиченнюнеобхідний певний рівень розвиткуособистостей, що полегшує сприйняття нового[12, с. 170-172].Визначальною умовою розподілу праці єріст продуктивних сил суспільства. На першомуетапі первісного суспільства, коли панувала простакооперація праці, він поступово виникав зприродних фізичних відмінностей між людьми.Але в тому ж родовому суспільстві, поряд з природнимрозподілом праці (фізіологічним) виростаєнова форма розподілу праці – суспільнийрозподіл праці. Вона виражалася, перш за все, врозподілі праці між окремими родами й племенами.Залежно від природних умов проживання,окремі роди чи племена могли спеціалізуватисяна виробництві одного якогось виду продуктів,наприклад, племена, які жили поряд з родовищамиміді, спеціалізувалися на видобутку й обробціцього металу; племена, які населяли морськепобережжя, добували морепродукти тощо.Такого роду розподіл праці між общинами, міжродами чи між племенами був пов’язаний з міжродовимчи міжплемінним обміном. Спочаткуобмінювалися між собою не окремі особи, а цілісуспільні групи – племена, роди. Це найбільшрання форма обміну, і вона відігравала незначнуроль у господарському житті сторін, які обмінювалисяпродуктами своєї праці. Більш значним явищемстало виділення скотарських племен від землеробських,оскільки з цього часу обмін стає невипадковим, а постійним явищем [4, с. 75-76].Перехід від землеробства до скотарстваздавна прийнято розглядати як кардинальнийповорот не тільки в історії господарства, але і вісторії людського суспільства в цілому. Багатоавторів неодноразово вказували на такі його наслідки,як корінні зміни в способах ведення господарстваі перебудови всього господарськогоциклу, поява принципово іншого відношення доземлі й ріст осідлості, значне підвищення обсягувиробництва та виникнення регулярних надлишків,збільшення чисельності й густоти народонаселення,зміни у відносинах власності, поглиблення суспільногорозподілу праці і початок диференціаціїокремих професій відповідно до різноманітних господарських,соціальних і ритуальних функцій,удосконалення системи управління, поява новихсуспільних інститутів і норм, перебудова попередньоїсистеми світогляду тощо [11, с.3].Перехід до виробничого господарства небув одномоментною подією в історії людства.Він являв собою складний і тривалий процес, щопротікав по-різному в різних конкретноісторичнихумовах [11, с.363].Суспільний розподіл праці у ранніхземлеробів, скотарів і розвинених мисливців, рибалокі збирачів досяг достатньо високого рівня істав одним із суттєвих факторів соціального розвитку.Накопичені до нашого часу дані дозволяютьрозуміти під першим суспільним розподілом працівиникнення істотно різних господарських систем,які давали певні надлишки, що створювали основудля широкого обміну продукцією. Причини такогообміну могли бути як господарськими (потреби всировині, нових видах їжі), так і соціальними (розвитоксоціально-престижної сфери) [11, с.399].Проте суспільний розподіл праці проявляєтьсяі всередині суспільних груп, усередині родучи общини, в результаті розвитку їх виробничихсил. Так виникають, наприклад, усе нові йнові види ремесла – ткацтво, обробка металів,будівництво споруд і т.д. Поступово ремесловідділяється від землеробства. Так відбуваєтьсядругий великий суспільний поділ праці [4, с.77].Відділення ремесла від землеробства означалозародження товарного виробництва. Подальшийрозвиток обміну посприяв відокремленню торгівлівід виробництва і виділення купецтва (третійвеликий суспільний поділ праці) [1, т.21, с.415].Широкий розвиток торгівлі та торгового капіталув античному суспільстві, особливо в Греціїпризвів до великого попиту на гроші й розвиткулихварського та банківського капіталу.Дуже широке застосування в античну епохуотримала рабська праця в домашньому госпо-Науковий вісник Чернівецького університету. 2008. Випуск 474. Правознавство. 31