Історія виникнення, становлення та розвитку діяльності з надання послуг суб’єктами…дарстві. У будинках багатих римлян жили сотнірабів (сервів) в якості прислуги [4, с. 92]. Томузародки сфери послуг (сервісної діяльності приватногохарактеру) простежуються вже в СтародавньомуРимі. Проте із занепадом Західної Римськоїімперії сервісна діяльність приватного характерузникає. Східна Римська імперія (Візантійськаімперія), ідеологічною основою якої сталохристиянство, незважаючи на рабовласницькийхарактер, не стимулювала розвиток сферипослуг. Ранньофеодальні держави, що виниклина руїнах Західної Римської імперії, розвивалисяповільно, а розвиток приватної власності був недостатнімдля виникнення сфери послуг. Основоюсередньовічної держави стає імперативнавладна діяльність правителя. Поняття «владнаверхівка», яке з’являється лише в ХVст., і якомупротиставлено поняття «піддані», виражає концентраціюполітичних прав, типових для державиепохи нового часу, яка виступає центральноюмонополією щодо права на здійснення влади таправа на стягнення податків. Влада як така стаєнайвищою цінністю [3, с.526]. Влада стає щоразцентралізованішою, управління державамиХVІІ-ХVІІІст. – абсолютистським.Ера революцій зумовила зміну влади аристократіїна демократичні системи й обмежилавладу монархів. Хоча законність влади й не піддаютьсумніву там, де існують королівства такнязівства, і до Першої світової війни її вважали,як і раніше, милістю Божою, проте з часів Просвітництванабувають чинності й раціональні елементи(монарх як перший слуга держави). Інші формивлади сприймаються не як такі, що спираютьсяна традиційний авторитет, а як такі, що ґрунтуютьсяна раціональності, яку в будь-який час можутьпереглянути і шляхом виборів розподілитипо-новому [3, с.526-527]. Проте, як підкреслювавВ.Вебер, набагато важче «змусити сучасних олігархічнихможновладців, щоб вони свою роль правителівпоміняли на роль служителів» [3, с.534].У ХХ ст., внаслідок значних суспільнихпотрясінь (світові війни, революції, розпад колоніальноїсистеми) імперативний характер здійсненнядержавної влади поступово слабшає.Утверджується нова суспільна ідеологія гуманістичногоспрямування – концепція соціальноїправової держави. Ведучи мову про соціальнуправову державу, мають на увазі державу, якачерез своє право (зафіксоване у конституції та законах),увага якого зосереджена на зовнішніх проявахжиття людей, має надавати та забезпечуватисвоїм громадянам свободу, рівність і самостійність.В основі цієї держави лежить визнання гідностікожної окремої людини [3, с.535], що поступовотрансформується в право на гідне життя.З початку 30-х років ХХ ст. послуги вокремих країнах світу стають основним об’єктомтоварно-грошових відносин у результаті четвертоговеликого суспільного поділу праці – відокремленнясфери послуг від матеріального виробництва,внаслідок чого сфера послуг зазнає найдинамічнішогорозвитку [6, с.139]. Проте тільки з 80-х рр. ХХ ст. сервісна діяльність стає характерноюрисою і для державно-управлінської сфери у СШАта країнах Західної Європи. Україна поступово долучаєтьсядо цього процесу, адаптуючи своє законодавстводо європейського.На сьогодні розвиток і розміщення продуктивнихсил у великій мірі визначають дві тенденції:оптимізаційна (ґрунтується на інформації якфундаментальному ресурсі суспільства, тіснопов’язана з розвитком фінансово-правових технологій,процесом «каталогізації» світу, становленнямсистеми глобального управління); інноваційна(полягає в отриманні нового знання таякісній стрибкоподібній зміні штучного середовищажиття людини [7, с.56-57].Висновки. ХХІ століття ознаменувалосяновою якістю життя людини, що випливає з геополітичноїідеології сервісної діяльності держави.Проте навіть у розвинених країнах ЗахідноїЄвропи та США становлення цієї ідеології викликаєпевний опір патріотично налаштованихчленів суспільства, оскільки її домінування є загрозоюдля внутрішнього суверенітету держав. Сферапослуг стирає національні особливості та безперешкоднодолає державні кордони разом з її носіями– транснаціональними компаніями. Чи зуміє протистоятицьому натиску окрема держава, такожбазуючись на сервісній ідеології? Зміцнення й розширенняЄвропейського Союзу свідчить про негативнувідповідь на це запитання, оскільки він усебільше набирає рис не просто економічного співтовариства,а політичного об’єднання.Список літератури1. Большая советская энциклопедия. –т.21. – М.: Советская энциклопедия, 1975. –С.414-416.2. Варрон М.Т. О сельском хозяйстве /Катон, Варрон, Колумелла, Плиний о сельскомхозяйстве. – М.: Наука, 1957. – С. 125.3. Історія європейської ментальности / Заред. Петера Дінцельбахера. – Львів: Літопис,2004. – 720с.32 Науковий вісник Чернівецького університету. 2008. Випуск <strong>474</strong>. Правознавство.
І.В. Ковбас4. Ковалев С.И., Некрасова Е.К., РавдоникасВ.И., Смирнов И.И. Краткое введение в историюдокапиталистических формаций. – М.-Л.:ОГИЗ, 1934. – 137с.5. Лукреций. О природе вещей. – М.,1945. – V. 1361-1378.6. Мочерний С.В., Ларіна Я.С., УстенкоО.А., Юрій С.І. Економічний енциклопедичнийсловник: У 2-х т. – т.2 / За ред. С.В.Мочерного. –Львів: Світ, 2006. – 568с.7. Розміщення продуктивних сил і регіональнаекономіка: Підручник / С.І. Дорогунцов,Т.А. Заяць, Ю.І. Пітюренко / За заг. ред. С.І. Дорогунцова.– К.: КНТУ, 2007. – 992с.8. Смит А. Исследование о природе ипричинах богатства народов. – М.: Наука, 1962. –С.28, 89, 123.9. Челенков А.П. Маркетинг услуг: Монография.– М.: Центр маркетинговых исследованийи менеджмента, 2004. – 128с.10. Шканова О.М. Маркетинг послуг: Навчальнийпосібник. – К.: Кондор, 2003. – 304с.11. Шнирельман В.А. Возникновение производящегохозяйства: Проблема первичных ивторичных очагов. – М.: Наука, 1989. – 444с.12. Шнирельман В.А. Происхождение скотоводства( культурно-историческая проблема). –М.: Наука, 198..– 334с.13. Экономика США: Учебник для вузов /Под ред. В.Б. Супяка. – СПб.: Питер, 2003. –С.32, 336.Стаття надійшла до редколегії 15 вересня 2008 року.Рекомендована до опублікування у «Віснику» членом редколегії А.З. Георгіцою.І.V. KovbasHISTORY OF ORIGIN, BECOMING AND DEVELOPMENT OF ACTIVITY, FROM THE GRANTOF SERVICES BY THE SUBJECTS OF IMPERIOUS PLENARY POWERSSummaryActivity from the grant of services belongs in doctrine sources to the fourth division of labor. Its originis known yet from times of Ancient Rome. However in the modern understanding its becoming began at theend of the XIX century, and most intensity is observed from 80-th y. of XX century. In Ukraine this processbegan only from the end of 90-th y. Of the XX century and for today does not yet have the clear legislativesetting of norms.Науковий вісник Чернівецького університету. 2008. Випуск <strong>474</strong>. Правознавство. 33