Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Культура України у середині XIX — на початку XX ст.<br />
395<br />
Іван Пулюй народився на Тернопільщині.<br />
Після закінчення гімназії навчався на теологічному<br />
факультеті Віденського університету,<br />
але, закінчивши його, не прийняв<br />
сану, а вступив на філологічний факультет.<br />
Однак його захопила фізика. Він переїхав<br />
до Страсбурга, де студіював електротехніку.<br />
В 1877 р. дістав академічне звання доктора<br />
філософії за спеціальністю фізика. Наступного<br />
року на всесвітній виставці в Парижі<br />
Пулюя нагородили за винаходи фізичних та<br />
Іван Пулюй (1845–1918) електротехнічних приладів. Його запросили<br />
на викладацьку роботу. В 1902 р. він став<br />
першим деканом першого у Європі електротехнічного факультету. Його<br />
творча індивідуальність особливо яскраво проявилась у галузі електротехніки.<br />
Так, він удосконалив технологію виготовлення розжарювальних ниток<br />
для освітлювальних ламп, що дало змогу створити лампу, яка за технічними<br />
характеристиками перевершувала лампу Едісона; був першим у дослідженні<br />
«холодного світла», що згодом дістало назву неонового. За його активної<br />
участі запущено низку електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині,<br />
а у Празі — першу в Європі на змінному струмі. Він сконструював<br />
трубку для виявлення ікс-променів, з чого скористався німецький вчений<br />
Рентген, від прізвища якого ці промені дістали свою назву.<br />
Крім наукової роботи, він розгорнув широку громадсько-політичну діяльність:<br />
узяв активну участь у роботі Наукового товариства ім. Т. Шевченка,<br />
організував культурно-пропагандистське товариство «Січ» для поширення<br />
правдивої інформації про Україну, заснував молодіжний гурток для вивчення<br />
й популяризації української історії та літератури.<br />
Не обійшовся без Пулюя і переклад Святого Письма українською мовою.<br />
української мови, літератури, фольклору плідно працював П. Житецький. Низку важливих<br />
праць із проблем мовознавства створив О. Потебня.<br />
На початку XX ст. прогрес в науці став ще більш відчутним. Учені та винахідники<br />
України досягли вагомих успіхів у розвитку природничих наук і техніки. У Київському<br />
та Харківському університетах існували традиційно сильні школи математиків<br />
і фізиків. Київську алгебраїчну школу заснував математик Д. Траве. Значний<br />
внесок у розвиток різних галузей математики зробили харківські вчені Д. Синцов, С.<br />
Бернштейн, В. Стєклов. Фізик Д. Рожанський став основоположником Харківської<br />
школи радіофізики.