Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Культура України у середині XIX — на початку XX ст.<br />
423<br />
3) Виховання дітей. У перші роки життя виховання і догляд за дитиною були<br />
обов’язком матері, однак їй часто доводилося на весь день залишати малюків на<br />
старших дітей або зовсім без нагляду. Дитину рано починали підгодовувати, причому<br />
однаковою з дорослими їжею. Любов і ласка у вихованні поєднувалася з вимогливістю,<br />
з прищепленням побутових звичок і трудових навичок. Діти в родині<br />
росли в дусі послуху і поваги до рідних та старших. Виховувати рекомендувалося<br />
не покаранням, а словом і прикладом. Особливо засуджувалися лінь, небажання допомагати<br />
родині, недбайливе ставлення до праці. Велику увагу в селянській родині<br />
приділяли заохоченню. Хвалити дітей вважалося нескромним, але рідні намагалися<br />
подарувати що-небудь дитині, і це було для неї справжнім святом. Сім’я виховувала<br />
високі моральні й етичні якості своїх членів. Крім любові до праці, виховували<br />
чесність, правдивість, повагу до старших взагалі, а не тільки до рідних і близьких.<br />
Діти сприймали традиції, звичаї, погляди, ставлення до різних подій життя і побуту<br />
і зазвичай, як і всюди, відтворювали це у своїх іграх. Для розваг у дітей було обмаль<br />
часу. Вони допомагали по господарству, бавили молодших братів і сестер, пасли худобу<br />
і т. д. Матеріальна незабезпеченість змушувала батьків посилати на заробітки<br />
дітей-підлітків.<br />
4) Сімейні звичаї та обряди.<br />
Весілля. Батьки прагнули рано<br />
видати заміж дочку або одружити сина<br />
(для дівчини шлюбний вік починався з<br />
16 років, для хлопця — з 18 років). Це<br />
пояснювалося насамперед господарськими<br />
причинами: сім’я чоловіка отримувала<br />
додаткові робочі руки; дівчину<br />
віддавали раніше з боязні, щоб вона<br />
не залишилася незаміжньою, що в народі<br />
вважалося негожим.<br />
У шлюб здебільшого вступали рівні<br />
за своїм матеріальним становищем сторони.<br />
Заможні родини майже ніколи не<br />
Українське весілля на Львівщині<br />
родичалися з біднотою і змушені були миритися хіба що з прийняттям зятя (приймака).<br />
Іноді прагнучи якось поправити матеріальне становище, бідні батьки, не<br />
рахуючись з бажанням сина чи дочки, насильно віддавали їх у заможні родини.<br />
За звичаєвим правом українського народу, згода тих, хто вступав у шлюб, була<br />
не обов’язковою, але фактично на неї зважали. Згода ж батьків було обов’язковою.<br />
Шлюб завжди супроводжувався весіллям з його багатою обрядовістю. Важливе значення<br />
народ надавав саме традиційному весільному обрядові, а без нього, хоча вінчання<br />
відбулося, спільне життя молодих не допускалася.<br />
З усіх звичаїв та обрядів найяскравішим і цілісним був весільний обряд.
Change language