Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст.<br />
279<br />
громадян, відмінних за «соціальним і фаховим становищем, заслугами перед державою,<br />
способом життя і політичної свідомості». Представницький орган, тобто сейм,<br />
мав захищати інтереси цих груп відповідно до їхньої «заслуженості», яку визначав<br />
майновий і фаховий ценз. Вибори до сейму відбувалися раз на 6 років.<br />
Галицький крайовий сейм складався зі 150 послів від шести суспільних категорій.<br />
Загалом безпосередні виборці становили 10 % населення (серед селян, які складали<br />
95,5 % населення краю, — 8,8 %).<br />
Такий виборчий закон забезпечував половину місць у сеймі послам «від народу».<br />
Теоретично всі ці мандати могли вибороти селяни, міщани або їхні представники,<br />
що зумовлювало гостру передвиборну боротьбу правлячих кіл за голоси простого<br />
люду.<br />
Орієнтування виборчого закону на становий, а не на національний склад ставило<br />
українське населення Галичини в нерівні умови через його переважно селянський<br />
характер. Українці теоретично могли отримати лише третину місць. Таку кількість,<br />
тобто 51 мандат, українці здобули тільки під час перших виборів у 1861 р. Подальші<br />
вибори відзначалися зменшенням українського представництва. У 1883 р. воно було<br />
найменшим — 12 послів.<br />
II<br />
Якою була система виборів до Галицького сейму? Яким було українське представництво<br />
у виборчих органах?<br />
3. Польські та єврейські рухи на західноукраїнських землях<br />
у другій половині ХІХ ст.<br />
Після ліквідації польської державності<br />
перед польським визвольним рухом стояло<br />
завдання відновлення держави, об’єднання в<br />
ній всіх польських земель, переділених трьома<br />
імперіями.<br />
Найбільш сприятливі умови для розгортання<br />
польського національно-визвольного<br />
руху після придушення польського повстання<br />
1863–1864 рр. в Російській імперії<br />
склалися в Австрійській імперії (з 1867 р. —<br />
Австро-Угорській монархії), де внаслідок<br />
Прийом цісаря Франца-Йосифа I<br />
на Львівському вокзалі в 1880 р.<br />
польсько-австрійського компромісу Галичина отримала автономію, у якій провідні<br />
позиції зайняли поляки. Творці компромісу плекали надію перетворити Галичину<br />
в «польський П’ємонт», навколо якого в майбутньому відбудеться об’єднання польських<br />
земель у межах історичних кордонів (тобто у 1772 р.). У Галичині мала сформуватися<br />
модель майбутньої Польської держави. Галицькому сейму в тій системі<br />
належала визначальна роль. Він, з одного боку, розглядався як наступник сеймів<br />
давньої Речі Посполитої, що засвідчувало неперервність державотворчих традицій,
Change language