Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Культура України у середині XIX — на початку XX ст.<br />
415<br />
які домінували в мистецтві Австро-Угорщини, пропагували академізм, основою якого<br />
був класицизм, заважали становленню української мистецької школи. Проте й<br />
тут художники уподобали теми з народного життя і побуту. Першим, хто звернувся<br />
до цієї тематики, був К. Костиянович («Бойківська пара», «Гуцулка біля джерела»,<br />
«Шевченко на засланні»).<br />
Серед західноукраїнських художників другої половини XIX ст. варто відзначити І.<br />
Труша, О. Кульчицьку, О. Куриласа, А. Манастирського, Ю. Пігуляка, Н. Івасюка тощо.<br />
Мистецька спадщина І. Труша (1869–1941) налічує понад 6000 картин. Його<br />
твори відзначаються лаконізмом і простотою композиції. Він створив портрети багатьох<br />
видатних діячів української культури — І. Франка, Лесі Українки, В. Стефаника,<br />
М. Лисенка та інших.<br />
У 1898 р. з його ініціативи було засновано Товариство з розвитку українського<br />
мистецтва, метою якого стала популяризація українського мистецтва.<br />
Також із його ініціативи у 1905 р. у Львові відбулася перша Всеукраїнська художня<br />
виставка, на якій демонструвалися твори художників Наддніпрянської та Західної<br />
України. Виставка стала демонстрацією культурної єдності українського народу, штучно<br />
розділеного на дві частини. Значним внеском у розвиток українського живопису стали<br />
монументальні картини «Вибори полковника Пушкаря і передача йому клейнодів»,<br />
«Ромоданівський чумацький шлях» та «Бій козака Голоти з татарином», написані С.<br />
Васильківським, М. Самокишем, М. Беркасом та М. Уваровим. Ці картини прикрасили<br />
будинок Полтавського губернського земства (нині обласний краєзнавчий музей), збудований<br />
у 1903–1908 рр. за проектом архітекторів В. Кричевського<br />
і К. Жукова.<br />
На початку XX ст. в українському образотворчому<br />
мистецтві набувають поширення нові модерністські<br />
тенденції, які поклали початок абстрактному мистецтву.<br />
Його прихильниками були М. Жук, О. Новаківський,<br />
О. Екстер, В. і Ф. Кричевські, А. Петрицький,<br />
О. Богомазов, брати Д. і В. Бурлюки, М. і Т. Бойчуки<br />
та інші. Новий модерністський напрям у мистецтві —<br />
Казимир Малевич<br />
«Чорний квадрат<br />
на білому тлі». 1915 р.<br />
супрематизм — започаткував Казимир Малевич (1878–<br />
1935). Його картина «Чорний квадрат на білому тлі»<br />
викликала жваву дискусію.<br />
Супрематизм — модерністський напрям у мистецтві, започаткований К.<br />
Малевичем, який вважав його вищим досягненням мистецтва (назва походить<br />
від латин. «вищий, останній»). Супрематизму притаманні геометричні<br />
абстракції з найпростіших фігур (квадрат, прямокутник, коло, трикутник).<br />
Комбінації цих фігур повинні відображати «вищі» основи реальності, осягнуті<br />
інтуїцією художника.
Change language