You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст.<br />
285<br />
нові народної говірки, створення єдиної літературної мови, піднесення культурного<br />
рівня народу західноукраїнських земель, згуртування національних інтелектуальних<br />
сил. Саме тому на першому етапі своєї діяльності вони зосередилися на культурно-просвітницькому<br />
аспекті.<br />
Попервах розбіжності між старорусинами й народовцями стосувалися виключно<br />
мови й літератури. В інших аспектах прибічники обох напрямів мали багато спільного<br />
і дивилися на суперечки як на прояви розбіжностей між старшими та молодшими<br />
членами однієї родини.<br />
Свою діяльність народовці почали зі спроб заснування періодичних видань і<br />
створення громад, на кшталт Київської, зі старшокласників і студентів Львова (першу<br />
громаду у 1863 р. започаткував Д. Танячкевич). Громади відіграли величезну<br />
роль у вихованні галицької молоді в дусі національної свідомості й дали значну кількість<br />
діячів українського національно-визвольного руху.<br />
У 1862–1863 рр. народовці організувалися довкола літературного тижневика<br />
«Вечорниці» (Ф. Заревич, Д. Танячкевич, В. Шашкевич — син Маркіяна, К. Климович,<br />
Н. Вахнянин). Через брак коштів тижневик занепав, але відтворився під назвою<br />
«Мета» (1863–1864 рр.) за редакцією молодого письменника Ксенофонта Климковича.<br />
Тоді ж за редакцією Костя Горбаля виходив журнал «Нива», а Володимира<br />
Шашкевича — «Русалка».<br />
До молодих народовців долучились і старші діячі — священик Степан Качала,<br />
суддя Юліан Лаврівський, правник Іван Борискевич, колишній заступник голови<br />
Головної руської ради, письменник Корнило Устиянович та Сидір Воробкевич.<br />
В умовах, коли всі культурно-освітні установи Галичини перебували під впливом<br />
старорусинів, народовці вдалися до створення власної мережі культурно-просвітніх<br />
установ. У 1861 р. вони заснували «Руську бесіду», а згодом її театр, який став першим<br />
українським професійним театром. Першу свою виставу він показав у 1864 р.<br />
Переломним виявилося створення у 1868 р. товариства «Просвіта», яке за статутом<br />
мало «спомагати народну просвіту в напрямах моральнім, матеріальнім і по-<br />
Юліан Лаврівський Д. Танячкевич Степан Качала
Change language