Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Наддніпрянська Україна на початку XX ст.<br />
3<strong>49</strong><br />
Земельна реформа П. Столипіна передбачала:<br />
• Руйнування селянської «общини» та закріплення за кожним господарем у<br />
приватну власність землі, якою він користувався. Одержуючи надільну землю<br />
у власність, селянин міг вимагати виділення землі одним масивом або<br />
«відрубом». Він мав право переселитися на неї і створити власний «хутір».<br />
• Надання селянам кредитної допомоги через Селянський земельний банк.<br />
• Заохочення переселення селян із регіонів із високою густотою населення до<br />
малозаселених районів Сибіру, Північного Кавказу й Середньої Азії.<br />
Здійснюючи реформу, П. Столипін зіткнувся із сильним опором як із боку правих,<br />
що не були зацікавлені в руйнуванні<br />
традиційного сільського укладу, так і з<br />
боку лівих (особливо есерів та більшовиків),<br />
які, мріючи про нову революцію, не<br />
бажали зменшення соціальної напруги на<br />
селі. Чимало самих селян також опиралися<br />
реформі, побоюючись розорення й не<br />
бажаючи змінювати звичного життя.<br />
Наддніпрянщина стала одним із тих<br />
регіонів, де земельна реформа відбувалася<br />
найуспішніше. Впродовж 1907–1915<br />
Столипін агітує селян за вихід з общини<br />
рр. в індивідуальну власність закріпили землю: на Правобережжі — 48 % селян, на<br />
Півдні — 42 %, на Лівобережжі — 16,5 %. До 1916 р. в краї було створено 440 тис.<br />
хуторів (14 % селянських господарств). Ці показники перевищували дані по європейській<br />
частині Росії, де в індивідуальну власність закріпили землю 24 % селян, а<br />
виділилися на «хутори» — 10,3 %.<br />
Під час здійснення реформи активно діяв Селянський земельний банк, який<br />
у 1906–1916 рр. продав українським селянам 596,4 тис. десятин землі, переважно<br />
поміщицької. Станом на 1911 р. 42,4 % усієї проданої через банк землі припадало на<br />
шість губерній Лівобережжя та Півдня України.<br />
Здійснюючи земельну реформу, уряд<br />
заохочував переселення селян до малозаселених<br />
районів Сибіру, Казахстану,<br />
Північного Кавказу, Середньої Азії й Далекого<br />
Сходу. Впродовж 1906–1912 рр. із<br />
Наддніпрянщини виїхало щонайменше<br />
1 млн осіб. Це становило близько половини<br />
всіх переселенців із європейської<br />
частини імперії. Щоправда, із часом майже<br />
чверть із них повернулися додому.<br />
Селянський банк в Полтаві<br />
Водночас на Південь і Схід, де виникла
Change language