Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
398 РОЗДІЛ VIII.<br />
За рекомендацією В. Антоновича М. Грушевський очолив кафедру історії Східної<br />
Європи у Львівському університеті, а згодом став ще й редактором «Записок<br />
Наукового товариства ім. Шевченка». У 1897 р. він був обраний головою НТШ, яке<br />
очолював до 1914 р. Завдяки цим посадам він став однією з чолових фігур українського<br />
громадсько-політичного життя в Галичині та загалом в Україні. Завдяки своїм<br />
організаційним здібностям М. Грушевський згуртував плеяду українських діячів,<br />
учених, які плідно працювали на ниві української науки та громадського життя.<br />
М. Грушевським була задумана і почала здійснюватись ідея створення багатотомної<br />
фундаментальної праці, яка узагальнила б величезну епоху в розвиткові<br />
української національної історії. Вже сама ідея подати історію України від найдавніших<br />
часів до сучасності не як «українські клапті в російській історії», а як суцільний<br />
історичний процес, мала велике значення. М. Грушевський<br />
видрукував перед революцією сім томів своєї великої праці<br />
«Історія України-Руси». Крім того, він опублікував стислі<br />
історичні огляди, які відіграли чи не найбільшу роль у<br />
піднесенні української культури і самосвідомості: «Очерк<br />
истории украинского народа», що витримав з 1904 по 1911<br />
рр. три видання, та «Ілюстровану історію<br />
України» (Київ, 1912). А ще вийшли друком<br />
три з п’яти томів історії української<br />
літератури. Відтоді завдяки Грушевському<br />
наявність окремої національної історії<br />
не можна було заперечувати, як і завдяки<br />
Шевченкові — наявність окремої української<br />
мови і літератури.<br />
Революція 1905–1907 рр. в Росії дала<br />
змогу М. Грушевському розгорнути діяльність<br />
і у Наддніпрянській Україні. У Києві<br />
було організовано Українське наукове товариство, перенесено деякі видання з Галичини,<br />
налагоджено розповсюдження праць НТШ. Проте післяреволюційна реакція<br />
змусила його дещо згорнути громадсько-політичну роботу.<br />
В українському національному русі на початку XX ст. не було постаті, яка могла<br />
б зрівнятися з М. Грушевським своїм авторитетом, і цей авторитет насамперед завдячував<br />
науковому доробку вченого і напрочуд цілеспрямованій організаційній праці.<br />
Новим явищем було виникнення громадських наукових організацій. При університетах<br />
створювали наукові товариства: філологічні, математичні, фізико-медичні,<br />
психіатричні, акушерсько-гінекологічні, дослідників природи, історичні. Крім того,<br />
у Наддніпрянській Україні виникали різноманітні культурно-освітні товариства.