You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
354 РОЗДІЛ VI.<br />
Почалася боротьба з українством і, перш за все, з українською мовою<br />
на всьому приступному фронті. Заборонялися «Просвіти», клуби,<br />
не дозволялося друкувати українські оповістки, співати українські пісні<br />
не лише на концертах, а й просто на вулицях по селах; українським кобзарям<br />
заборонялося співати по ярмарках, школярам не вільно було співати<br />
колядок; учителі одбирали в школярів Євангелія в українській мові та<br />
ін.». (Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: Документи і матеріали.<br />
— Мюнхен, 1983.)<br />
II<br />
1. Які факти життя наводить автор джерела? 2. Які висновки можна зробити<br />
на підставі цих фактів про політику російської влади щодо українського руху<br />
в післяреволюційний період?<br />
Циркуляр міністра освіти 1906 р., який дозволяв шкільним учителям використовувати<br />
українську мову для тлумачення окремих незрозумілих учням слів, було<br />
скасовано. Закривалися українські друковані видання. У 1907 р. з 18 українських<br />
видань у Наддніпрянщині залишилося лише дев’ять. У наступні роки їх кількість<br />
зменшилася. Тих, хто передплачував українську періодику, звільняли з посад як<br />
неблагонадійних осіб. Цензурні обмеження поширювалися на українські театральні<br />
вистави.<br />
Усіляко обмежувалася діяльність «Просвіт». Незважаючи на суто культурницьке<br />
спрямування роботи (читання лекцій, організація вечорів, заснування бібліотек,<br />
поширення українських книжок тощо), вони постійно зазнавали переслідувань із<br />
боку влади. Їхня робота припинялася перереєстраціями. Так, Сенат Російської імперії<br />
підтримав у 1908 р. рішення губернської влади Полтави відмовити в реєстрації<br />
місцевої «Просвіти». Він пояснив, що, допомагаючи культурно-освітньому розвиткові<br />
української людності, «Просвіта» приховує в собі сепаратистські домагання й<br />
може призвести до небезпечних наслідків. 20 січня 1910 р. з’явився урядовий циркуляр,<br />
що забороняв реєструвати будь-які українські та єврейські товариства незалежно<br />
від поставленої ними мети. У ньому підкреслювалося, що об’єднання на основі<br />
національних інтересів призводить до посилення національної відокремленості та<br />
може викликати небажані для Російської імперії наслідки. Через урядові обмеження<br />
в 1914 р. у Наддніпрянщині залишалася лише одна «Просвіта» в Катеринославі.<br />
Урядові обмеження поширилися навіть на проведення заходів з нагоди 50-річчя<br />
смерті Т. Шевченка в 1911 р. Було заборонено збирання коштів на спорудження<br />
пам’ятника поетові та проведення вечорів пам’яті. Проявами «українського сепаратизму»,<br />
на думку Тимчасового комітету у справах друку, були портрети Т. Шевченка,<br />
малюнок пам’ятника поету й карта України в «Народному календарі». Вживання<br />
назв «Україна» та «український народ» влада заборонила. Повні видання «Кобзаря»<br />
Т. Шевченка конфіскували та не дозволили здійснити панахиду по великому поетові.
Change language