You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
Наддніпрянська Україна на початку XX ст.<br />
329<br />
таточно визначилася як соціалістична. Це було закріплено<br />
в прийнятій у 1903 р. програмі РУП, яка також висувала<br />
вимогу національно-культурної автономії України в межах<br />
Росії.<br />
Упродовж 1903 р. РУП зміцніла організаційно та збільшилася<br />
кількісно, її осередки з’явилися в більшості міст<br />
Наддніпрянщини. Розгортання діяльності партії занепокоїло<br />
владу і спричинило наприкінці 1903–1904 рр. хвилю<br />
арештів. Більшість керівників РУП було заарештовано або<br />
вони емігрували. Влітку 1904 р. на нелегальному з’їзді РУП,<br />
що був покликаний відновити діяльність партії, спалахнула<br />
Микита Шаповал<br />
суперечка між прихильниками та противниками самостійності<br />
України. Останні, очолювані М. Меленевським, залишили з’їзд й утворили нову<br />
партію — Українську соціал-демократичну спілку (УСДС), яка наприкінці 1904 р. приєдналася<br />
до РСДРП. Однак і після цього провідники РУП сперечалися про те, як поєднати<br />
боротьбу за соціалізм і національне визволення.<br />
II<br />
II<br />
Хто був автором брошури «Самостійна Україна»?<br />
Коли утворилася РУП?<br />
3. Формування ліберально-демократичної течії в українському<br />
русі<br />
У 1903 р. представники поміркованого табору українських<br />
громадських діячів висунули проект програми<br />
Загальноукраїнської безпартійної організації ЗУБО (політичну<br />
платформу). Це був фактично план організації<br />
нової партії, яка виступала за проголошення автономії<br />
України та впровадження української мови в усіх сферах<br />
її життя. Соціально-економічні питання в проекті ігнорувалися.<br />
Після тривалої й запальної дискусії на з’їзді ЗУБО<br />
восени 1904 р. програму ухвалили та затвердили назву<br />
партії — Українська демократична<br />
партія (УДП). Серед її лідерів були С. Єфремов<br />
С. Єфремов, Б. Грінченко, В. Чеховський<br />
та ін.<br />
Борис Грінченко