Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Культура України у середині XIX — на початку XX ст.<br />
425<br />
щастя», і наприкінці весілля ділили, обдаровуючи кожного з присутніх на весіллі з<br />
тим, щоб вони взяли участь у побажанні добробуту і щастя молодій сім’ї.<br />
Головним у всьому весільному дійстві було виконання основних весільних обрядів,<br />
що складали саме весілля і відбувалися, як правило, в неділю. Цього дня відбувалося<br />
розплітання коси у нареченої, покривання її голови, викуп, посад, прощання<br />
з родичами, розділ короваю і вінчання в церкві.<br />
У весіллі брали участь не тільки родичі, і вона, по суті, була не тільки сімейним,<br />
а й громадським торжеством, оскільки більшість односельців так чи інакше брало в<br />
ній участь, хоча б як активні глядачі.<br />
5) Родини і хрестини та інші обряди. Чимало звичаїв та обрядів супроводжували<br />
і таке сімейне торжество, як народження дитини. У родині відзначали<br />
хрестини одразу після хрещення дитини в церкві. На хрещенні велику роль належала<br />
кумам. У традиційній частині хрестин основним обрядом вважалося загортання<br />
немовляти у вивернутий вовною нагору кожух та вкладання його на покуті (червоний<br />
кут). Після церковного хрещення в будинку новонародженого влаштовувалося<br />
частування, обов’язково з обдаровування матері новонародженого та бабки і приготуванням<br />
традиційних страв. Через рік у кожній селянській родині відзначалися<br />
пострижини — річниця з дня народження дитини. Суть обряду полягала в тому, що<br />
хрещений батько вистригав у дитини на голові хрест.<br />
Крім весілля, народження дітей та інших сімейних подій, кожна сім’я відзначала<br />
проводи новобранця. Проводи супроводжувалися піснями-плачами, які походили на<br />
голосіння за небіжчиком, оскільки сім’я позбавлялася одного зі своїх годувальників.<br />
Чимало звичаїв і обрядів супроводжували похорон. На відміну від людей старшого<br />
покоління, молодих неодружених людей ховали у весільному та святковому<br />
вбранні. У прощанні з ними, особливо в голосіннях, використовували поетичні прийоми,<br />
властиві весільним пісням.<br />
Великими святами у кожній селянській родині були Великдень, Новий рік, Різдво<br />
та деякі інші церковні свята.<br />
6) Міська родина. Процеси промислового розвитку призвели до швидкої урбанізації<br />
українських земель, що наклало значний відбиток на сімейно-родинні відносини.<br />
Проте слід зазначити, що українці неохоче переселялися до міст і становили<br />
меншість міського населення. Більшість міського населення у Наддніпрянській<br />
Україні становили росіяни, євреї, поляки та ін. На західноукраїнських землях — поляки,<br />
румуни, угорці, євреї, німці, вірмени та ін. Переважаючою формою родинних<br />
взаємин у містах була мала сім’я.<br />
Переселення значної частки населення з села у місто породило таке явище, як<br />
маргінальність.<br />
Маргінал — це особи, соціальна група, які перебувають не у характерній<br />
для цієї особи, соціальної групи відносинах, нормах, традиціях.
Change language