Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
282 РОЗДІЛ V<br />
русофільство. Започатковано цей напрям було ще в 40-х рр.<br />
ХІХ ст. У його лавах опинилася майже вся стара українська<br />
інтелігенція, в тому числі Яків Головацький. Соціальну базу<br />
течії становили духівництво, поміщики, чиновники, інтелігенція.<br />
Визнаними лідерами москвофілів у різні часи були:<br />
в Галичині — Денис Зубрицький, Богдан Дідицький, Іван<br />
Наумович та Михайло Качковський; на Буковині — Касіян<br />
Богатирець; на Закарпатті — Адольф Добрянський та ін.<br />
Значну роль у становленні ідей старорусинства відіграло<br />
греко-католицьке духівництво, яке в роки реакції стало<br />
Адольф Добрянський<br />
на захист староукраїнських звичаїв, виступило проти латинізації<br />
церковної та світської культури, зокрема проти<br />
спроб перевести «руську мову» на латинський алфавіт, замінити юліанський календар<br />
григоріанським.<br />
Причинами домінування цього напряму були:<br />
• посилення польських позицій у Галичині, зневіра українців у справедливості<br />
австрійського цісаря;<br />
• зневіра у власних силах, пошук надійної опори в суспільно-політичному<br />
житті, якою вбачалася Росія;<br />
• поширення серед значної частини галицьких селян у 60–80-х рр. наївної<br />
віри у російського царя, який нібито вижене євреїв, покарає поляків, відбере<br />
землю у панів і роздасть її селянам;<br />
• консервативний характер українського суспільства в Галичині;<br />
• допомога російських військ Австрії у придушенні угорської революції 1848–<br />
18<strong>49</strong> рр. Як писав один із дослідників: «У тій армії було стільки своїх, зрозумілих<br />
населенню людей, а то просто українських братів. Галичани бачили,<br />
яка могутня то була сила, перед якою один їх національний ворог (мадяри)<br />
без бою склали зброю. Другий національний ворог (поляки) пробували бунтувати<br />
у Варшаві 1830 р., але грізна російська сила... тільки здавила спротив»;<br />
• поширення ідей панславізму (теорія про особливу роль слов’ян та необхідність<br />
їх об’єднання в єдиній державі);<br />
• падіння авторитету імперської влади після поразок у війнах 1859 і 1866 рр.;<br />
• загострення відносин Австро-Угорщини з Росією.<br />
Вперше політичного значення старорусинська течія набрала в 1866 р., коли Австрія<br />
програла війну проти Пруссії. Тоді пішов поголос, що рано чи пізно Австрію<br />
спіткає доля Речі Посполитої, а Галичина відійде до Росії. Старорусини чітко висловили<br />
свою позицію, заявивши, що окремого українського народу не існує, а галицькі<br />
русини є представниками «единого великорусского народа», який проживає на території<br />
«від Карпат до Уралу». Також вони заперечували самостійність української
Change language