Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст.<br />
287<br />
Барвінські належать до одного з найстаріших польсько-українських родів.<br />
Традиція вважає їх початком ХІ ст. Українська гілка роду від XVII ст.<br />
представлена переважно священиками. Нащадками цієї родини були два<br />
видатних діяча народовської течії українського руху в Східній Галичині.<br />
Олександр Барвінський (1847–1926) був визначним освітнім і громадсько-політичним<br />
діячем. Працював у керівництві «Просвіти», «Руської<br />
бесіди», у 1892 р. реорганізував львівське Товариство ім. Т. Шевченка у наукове.<br />
Був послом до Галицького сейму, Віденського парламенту, членом австрійської<br />
палати панів, Галицької шкільної ради, у 1918 р. міністром освіти<br />
і віросповідань Західноукраїнської Народної Республіки. Як автор багатьох<br />
навчальних посібників впровадив термін українсько-руський і фонетичний<br />
правопис. Як політичний та освітній діяч багато зробив для створення українських<br />
шкіл, гімназій, університетської кафедри. Як публіцист і видавець<br />
був автором десятків книг, тисяч статей, розвідок, рецензій як на історичні,<br />
так найактуальніші теми українського життя.<br />
Володимир Барвінський (1850–1883) за освітою юрист, усе своє коротке<br />
життя віддав українській справі. Він відомий як засновник і редактор<br />
«Діла», єдиної щоденної української газети, яка майже без перерви виходила<br />
від 1880 до 1939 року. Видавав у Львові «Бібліотеку найзнаменитіших<br />
повістей». Сам був автором численних статей на політичні та суспільні<br />
теми, а також повістей «Скошений цвіт» (1877, перекладена польською<br />
мовою), «Безталанне сватання», «Сонні мари молодого питомця». Належав<br />
до найактивніших творців товариств «Просвіта» і «Рідна школа». У 1880<br />
р. організував перше у Львові народне віче, яке мало велике значення для<br />
пробудження свідомості українського народу.<br />
Зростанню популярності народовців сприяв судовий процес над москвофілами.<br />
На лаві підсудних опинились Адольф Добрянський та його донька Ольга Грабар,<br />
І. Наумович, В. Площанський та інші москвофіли. Хоча звинувачених було виправдано,<br />
однак слідство виявило непривабливі аспекти у діяльності москвофілів, зокрема<br />
їхні зв’язки з російським царизмом.<br />
У 1882 р. відбувся гучний процес Ольги Грабар, доньки Адольфа Добрянського,<br />
закарпатського діяча староруського напряму. Її було звинувачено<br />
в антидержавній діяльності, оскільки вона підтримувала зв’язки з<br />
антиавстрійськи налаштованими російськими політичними силами. Ольгу<br />
суд виправдав, позаяк її зв’язки були виключно культурницькими. Згодом<br />
вона виїхала в Росію разом із батьком (її син — славнозвісний художник,<br />
академік Ігор Грабар).
Change language