Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Наддніпрянська Україна на початку XX ст.<br />
353<br />
Прибічники більшовиків у складі РСДРП у своєму ставленні до українського<br />
питання спочатку не відрізнялися від меншовиків. Однак напередодні Першої світової<br />
війни, коли національне питання стало набувати особливої ваги у світовій політиці,<br />
лідер більшовиків В. Ленін проголосив безумовну підтримку права України<br />
на самовизначення. Це він вважав за доцільне для боротьби проти царизму та здійснення<br />
демократичних перетворень. Однак у наступний період здійснення соціалістичної<br />
революції національні рухи й національні утворення ставали перешкодою в<br />
боротьбі за встановлення світової пролетарської республіки.<br />
Партія соціалістів-революціонерів (есерів) була єдиною загальноросійською<br />
партією, яка беззастережно підтримувала право українців на національно-територіальну<br />
автономію. Есери були прибічниками перебудови Російської імперії у федеративну<br />
республіку та надання права національного самовизначення всім неросійським<br />
народам.<br />
II<br />
Яка загальноросійська політична партія беззастережно підтримувала право українців<br />
на національно-територіальну автономію?<br />
4. Український національно-культурний рух<br />
Політика, здійснювана російською владою у Наддніпрянщині, спричинила погіршення<br />
умов розвитку українського національно-культурного руху. В ній набували<br />
поширення прояви великодержавного шовінізму.<br />
Великодержавний шовінізм — одна з агресивних форм націоналізму, що<br />
проповідує національну винятковість, зверхність однієї нації над усіма іншими,<br />
розпалює національну ворожнечу й нетерпимість. Термін походить від імені М.<br />
Шовена, героя комедії французьких авторів братів І. та Т. Коп’яр «Триколірна<br />
кокарда», який «відзначився» під час єгипетського походу 1798–1801 рр. своїм<br />
людиноненависницьким ставленням до арабського населення<br />
У 1908 р. в Києві розпочав діяльність «Клуб русских националистов». За підтримки<br />
російської влади згодом його відділи з’явилися в десятках міст і містечок<br />
Наддніпрянщини. Метою своєї діяльності «Клуб» вважав «вести суспільну і<br />
культурну війну проти українського руху на захист основ Російської держави<br />
в<br />
Олександр<br />
Україні».<br />
Лотоцький про розвиток українського руху у<br />
Наддніпрянщині після революції 1905–1907 рр.<br />
«По першій революції Україна не зазнала жодних змін у своєму політичному<br />
становищі. Утворення українських політичних організацій нищилося<br />
правом адміністративної реєстрації, можливість утворення певного національного<br />
тіла бодай у парламенті російському відпала з виданням закону 3<br />
червня 1907 р., що закрив доступ до Думи демократичних елементів України...<br />
Українська мова так і залишилася на своєму традиційному становищі «ізгоя»<br />
— у школі, в адміністрації, у суді та навіть у громадській книгозбірці...