You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст.<br />
273<br />
Крім кредитування і страхування селян, кооперативи поширювали серед останніх<br />
сучасні методи господарювання (товариство «Сільський господар», 1899 р.), підтримували<br />
освіту, сприяли поширенню громадсько-політичної, навчальної та іншої літератури.<br />
IIХто був засновником українського кооперативного руху в Галичині?<br />
8. Міста і міське населення<br />
Будинок страхового товариства<br />
“Дністер” у Львові<br />
Західноукраїнські міста внаслідок імперської<br />
політики гальмування індустріалізації<br />
краю впродовж тривалого часу зберігали свій<br />
традиційний вигляд. Міське населення поступово<br />
зростало. Швидше за інші розвивалися<br />
Львів і Чернівці, а також міста, що були<br />
значними залізничними центрами, — Станіслав,<br />
Стрий та ін. Зростало також населення<br />
Дрогобича й Борислава, де виникли нафтодобувні<br />
підприємства.<br />
Загалом відсоток міського населення<br />
західноукраїнських земель залишався доволі невеликим. У Галичині мешканці міст<br />
становили 10% від усього населення. Українці у складі міського населення складали<br />
лише 14–25%. Більшість серед міських мешканців у Східній Галичині належала<br />
полякам та євреям. А втім, навіть невеликі за кількістю українські міські громади<br />
відігравали значну роль у розвитку українського національного життя. Містами-осередками<br />
українського культурного й політичного життя в краї були у другій половині<br />
ХІХ ст. Чернівці, Перемишль, Станіслав, Коломия, Тернопіль, Ужгород. Загальноукраїнським<br />
центром національно-визвольного руху став Львів.<br />
Заснований у ХІІІ ст. князем Данилом Галицьким Львів був культурним,<br />
адміністративним, економічним центром Східної Галичини та історичною столицею<br />
краю. Впродовж другої половини ХІХ ст. його населення зросло найбільше<br />
з-поміж усіх західноукраїнських міст — із 70 тис. 1857 р. до 160 тис. 1900 р.<br />
та понад 200 тис. мешканців 1910 р. Наприкінці ХІХ ст. він був п’ятим за чисельністю<br />
населення містом імперії Габсбургів (після Відня, Будапешта, Праги<br />
і Трієста) й четвертим на українських землях (після Одеси, Києва і Харкова).<br />
Розвиткові міста сприяла розбудова залізничної мережі краю. Внаслідок<br />
цього Львів став одним із найбільших у Східній Європі залізничних вузлів.<br />
Будівництво вокзалу далеко від давнього історичного центру міста спричинило<br />
появу там нових торговельно-промислових дільниць. Місто поступово розвивалося<br />
від історичного передмістя в напрямі до вокзалу і товарної станції.
Change language