49_knyha-259-449

Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст.
289
кількість членів товариства не перевищувала декількох сотень. «Просвіта» віддавала
перевагу науковим дослідженням у царині етнографії, історії, географії тощо.
До того ж у самому статуті не передбачалося залучення широких народних мас до
просвітницької діяльності. Проте такий напрям роботи товариства не відповідав вимогам
часу. Виникла потреба в організації, яка здійснювала б народну просвіту і
залучала широкі маси до національно-визвольного руху. Тому вже в травні 1870 р.
було прийнято другий статут, який наголосив саме на просвітницькій діяльності.
(Науковими дослідженнями перейнялося Товариство ім. Т. Шевченка, створене у
1873 р.) Місцеві відділи «Просвіти» постійно залучали до організації нових членів.
Зібрання товариства Просвіта. 1868 р.
Основним напрямком діяльності «Просвіти» стало книгодрукування. Ще на
перших загальних зборах вирішили видавати книжки українською мовою без польських,
російських і церковнослов’янських слів, у простому й доступному викладі.
Щонайперше було видано «Читанку для сільських людей» під назвою «Зоря», укладену
О. Партицьким. Книжка мала успіх, її швидко розкупили. Наступні видання
«Що нас погубить, а що помочи може?» С. Качали, «Катехизм для дітей» К. Селецького,
«Народний календар» та інші сприяли популярності товариства і розгортанню
його діяльності. Завдяки клопотанням віце-маршала Галицького сейму Ю. Лаврівського
«Просвіті» надавалася державна дотація.
Розгортання роботи товариства потребувало вдосконалення організаційної структури,
урізноманітнення форм роботи. З цією метою у 1876 і 1891 рр. приймалися нові
статути, які, зрештою, перетворили «Просвіту» з невеликого гуртка ентузіастів української
справи в могутню організацію, яка, без перебільшення, творила національне