Річний звіт Українського культурного фонду 2019

Аудіальне мистецтво
Активність сектору аудіального мистецтва через
призму конкурсних програм Фонду у порівнянні
з рештою секторів є помітно низькою. У 2018 році з
33 поданих було реалізовано 17 проектів, у 2019 році
збільшилася кількість поданих проектів — 108, однак
після проходження конкурсного відбору до етапу
реалізації дійшли лише 22. Це може свідчити про те,
що сектор не є аж таким зацікавленим у державній
підтримці та має високий ступінь самостійності у розвитку.
З іншого боку, кількість проектів, що подолали
конкурсний відбір вказує на поки що недостатній рівень
підготовки до розподілу коштів через грантову
підтримку. Відповідно і географія представлення сектору
аудіального мистецтва не така широка, як могла
б бути: на етапі подання заявок у порівнянні з 2018
роком кількість областей зросла, але у 2019 році не
сформували запиту Чернівецька, Житомирська, Херсонська,
Миколаївська області. Також у 2019 році сектор
не запропонував жодного проекту у форматі національної
або міжнародної партнерської співпраці.
Найбільше проектів сектору було реалізовано
у програмі «Створюємо інноваційний культурний продукт»
— ці проекти демонструють передусім розмаїття
можливостей сектору та різних форматів культурного
продукту. Підтримані Фондом невеликі проекти з
дослідницьким нахилом: видання повного зібрання
хорових творів Миколи Леонтовича («Микола Леонтович.
Хорові твори», м. Київ) та створення оркестрових
партитур творів композиторів Віктора Косенка
та Леоніда Бильчинського («Код Косенка — втрачені
партитури видатних українців», м. Київ). Масштабні
проекти: «Україна співає «Кобзаря» — понад 100 поезій
Тараса Шевченка прозвучали у виконанні хорів,
згодом були зібрані в аудіальну антологію «Тарас
Шевченко. Пісенний «Кобзар» (м. Київ); міжнародний
фестиваль духової музики «Дзвенить оркестрів мідь»,
що мав на меті привернути увагу до проблеми підтримки
та промоції міських духових оркестрів (м. Рівне).
Окремо зауважимо серію подкастів на платформі
QHA media про кримськотатарську культуру, зокрема,
музику та видатних діячів («Аудіоенциклопедія кримськотатарської
культури», м. Київ). Один з напрямів,
який розвивається в Україні та має запит у світової аудиторії
— це формат «world music», сучасний контент
в основі якого фольклорні або етнічні мелодії, інструменти,
виконавські стилі — проект «Bandura & World
Music» (м. Львів) працював саме із цим напрямом.
Популярна і широко впроваджена для сектору
форма неформальної освіти — підвищення виконавського
рівня на різноманітних майстер-класах за
підтримки Фонду, була представлена у вигляді першої
сучасної джазової школи у м. Рівному в рамках
фестивалю «Art Jazz 2019». Іншим освітнім проектом
став мобільний додаток «Bandura on-line» (м. Львів),
що дає можливість зіграти на різних моделях бандури
та дізнатися більше про цей старовинний український
інструмент. В проекті «Арт-резиденція для винаходу
музичних інструментів та створення акустичних
скульптур „Sound Art Space“» (м. Запоріжжя) в учасників
була можливість створити музичні інсталяції та
попрацювати на перетині різних сучасних мистецьких
дисциплін. З такими проектам сектор увійшов у програму
«Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти».
Програма «Знакові події для української культури»
у розрізі аудіального сектору була представлена
п’ятьма проектами. Серед них фестиваль-марафон,
що присвячений творчості українського композитора
Левка Колодуба (м. Київ), а також продовжувані події
— 25-ий фестиваль сучасного мистецтва «Два дні й
дві ночі нової музики» (м. Одеса та ін.), 18-ий форум
«Дні сучасної музики у Вінниці», ІІІ Міжнародний конкурс
скрипалів Олега Криси (м. Львів). Проект «Музичні
мости» був реалізований у співпраці New Era
Orchestra (Україна) та світової зірки перкусії Крістофа
Зітцена (Люксембург) та завершився благодійним
концертом у Києві, де презентували прем’єри сучасних
композиторів.
У програмі «Інклюзивне мистецтво», створеній
не лише для збільшення кількості інклюзивних
культурних продуктів, але і для залучення митців з
інвалідністю до мистецької діяльності, відмітимо проект
«Казка на білих лапах». Ініціатива стала однією з
небагатьох, які дали можливість дітям з порушеннями
зору проявити свій талант та створити альбом разом
із солістом «Піккардійської терції» Ярославом Нудиком.
Інший проект був націлений на впровадження
практики тифлокоментарів для людей з порушеннями
зору або слуху, завдяки чому з’являється можливість
залучити у якості телевізійної та кіноаудиторії людей
з інвалідністю.
Підсумовуючи, варто зауважити, що аудіальне
мистецтво також було представлене через кроссекторальні
проекти інших секторів, передусім — перформативного
(музичні вистави) та сценічного мистецтва,
і почасти аудіовізуального (фільми про явища музичного
життя, скажімо, гурт DakhDaughters).
60
Річний звіт УКФ . 2019