Аудіальне мистецтвоАктивність сектору аудіального мистецтва черезпризму конкурсних програм Фонду у порівнянніз рештою секторів є помітно низькою. У 2018 році з33 поданих було реалізовано 17 проектів, у 2019 роцізбільшилася кількість поданих проектів — 108, однакпісля проходження конкурсного відбору до етапуреалізації дійшли лише 22. Це може свідчити про те,що сектор не є аж таким зацікавленим у державнійпідтримці та має високий ступінь самостійності у розвитку.З іншого боку, кількість проектів, що подолаликонкурсний відбір вказує на поки що недостатній рівеньпідготовки до розподілу коштів через грантовупідтримку. Відповідно і географія представлення секторуаудіального мистецтва не така широка, як моглаб бути: на етапі подання заявок у порівнянні з 2018роком кількість областей зросла, але у 2019 році несформували запиту Чернівецька, Житомирська, Херсонська,Миколаївська області. Також у 2019 році секторне запропонував жодного проекту у форматі національноїабо міжнародної партнерської співпраці.Найбільше проектів сектору було реалізованоу програмі «Створюємо інноваційний культурний продукт»— ці проекти демонструють передусім розмаїттяможливостей сектору та різних форматів культурногопродукту. Підтримані Фондом невеликі проекти здослідницьким нахилом: видання повного зібранняхорових творів Миколи Леонтовича («Микола Леонтович.Хорові твори», м. Київ) та створення оркестровихпартитур творів композиторів Віктора Косенката Леоніда Бильчинського («Код Косенка — втраченіпартитури видатних українців», м. Київ). Масштабніпроекти: «Україна співає «Кобзаря» — понад 100 поезійТараса Шевченка прозвучали у виконанні хорів,згодом були зібрані в аудіальну антологію «ТарасШевченко. Пісенний «Кобзар» (м. Київ); міжнароднийфестиваль духової музики «Дзвенить оркестрів мідь»,що мав на меті привернути увагу до проблеми підтримкита промоції міських духових оркестрів (м. Рівне).Окремо зауважимо серію подкастів на платформіQHA media про кримськотатарську культуру, зокрема,музику та видатних діячів («Аудіоенциклопедія кримськотатарськоїкультури», м. Київ). Один з напрямів,який розвивається в Україні та має запит у світової аудиторії— це формат «world music», сучасний контентв основі якого фольклорні або етнічні мелодії, інструменти,виконавські стилі — проект «Bandura & WorldMusic» (м. Львів) працював саме із цим напрямом.Популярна і широко впроваджена для секторуформа неформальної освіти — підвищення виконавськогорівня на різноманітних майстер-класах запідтримки Фонду, була представлена у вигляді першоїсучасної джазової школи у м. Рівному в рамкахфестивалю «Art Jazz 2019». Іншим освітнім проектомстав мобільний додаток «Bandura on-line» (м. Львів),що дає можливість зіграти на різних моделях бандурита дізнатися більше про цей старовинний українськийінструмент. В проекті «Арт-резиденція для винаходумузичних інструментів та створення акустичнихскульптур „Sound Art Space“» (м. Запоріжжя) в учасниківбула можливість створити музичні інсталяції тапопрацювати на перетині різних сучасних мистецькихдисциплін. З такими проектам сектор увійшов у програму«Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти».Програма «Знакові події для української культури»у розрізі аудіального сектору була представленап’ятьма проектами. Серед них фестиваль-марафон,що присвячений творчості українського композитораЛевка Колодуба (м. Київ), а також продовжувані події— 25-ий фестиваль сучасного мистецтва «Два дні йдві ночі нової музики» (м. Одеса та ін.), 18-ий форум«Дні сучасної музики у Вінниці», ІІІ Міжнародний конкурсскрипалів Олега Криси (м. Львів). Проект «Музичнімости» був реалізований у співпраці New EraOrchestra (Україна) та світової зірки перкусії КрістофаЗітцена (Люксембург) та завершився благодійнимконцертом у Києві, де презентували прем’єри сучаснихкомпозиторів.У програмі «Інклюзивне мистецтво», створенійне лише для збільшення кількості інклюзивнихкультурних продуктів, але і для залучення митців зінвалідністю до мистецької діяльності, відмітимо проект«Казка на білих лапах». Ініціатива стала однією знебагатьох, які дали можливість дітям з порушеннямизору проявити свій талант та створити альбом разоміз солістом «Піккардійської терції» Ярославом Нудиком.Інший проект був націлений на впровадженняпрактики тифлокоментарів для людей з порушеннямизору або слуху, завдяки чому з’являється можливістьзалучити у якості телевізійної та кіноаудиторії людейз інвалідністю.Підсумовуючи, варто зауважити, що аудіальнемистецтво також було представлене через кроссекторальніпроекти інших секторів, передусім — перформативного(музичні вистави) та сценічного мистецтва,і почасти аудіовізуального (фільми про явища музичногожиття, скажімо, гурт DakhDaughters).60Річний звіт УКФ . 2019
ПрограмаПроектиФактичні сумигрантів (грн)ОбластьПроектиКиїв 8Створюємо інноваційнийкультурний продуктНавчання. Обміни.Резиденції. Дебюти.Знакові події дляукраїнської культури8 2 821 267,625 2 046 472,375 4 788 637,04Львівська 6Рівненська 2Одеська 1Івано-Франківська 1Запорізька 1Інклюзивне мистецтво 2 956 780,00Мережі й аудиторії 2 2 728 460,41ЗАГАЛОМ 22 13 341 617,44Тернопільська 1Вінницька 1Луганська 1Загалом 22* з них 21 — подані від обласних центрів, 1 — від містОрганізаційно-правова формаПроектиГромадські організації 10Благодійні організації 3ІНД / НАЦ / МІЖ22 / 0 / 0Фізичні особи-підприємці 2Комунальні організації (установи,заклади,підприємства)Товариства з обмеженою відповідальністю 2Державні організації (установи, заклади,підприємства)Приватні організації (установи, заклади,підприємства)Творчі спілки, інші професійні організації 1211Пряма аудиторія:249 311споживачів культурного продуктуЗагалом 22Продукти• Фестиваль 6• Аудіозапис 4• Видання 3• Концерт 3• Освітня програма 2• Конкурс 122•Участь у заходіміжнародної мережі• Резиденція 1• Онлайн-ресурс 11Річний звіт УКФ . 2019 61
Change language