You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
№ 31 (<strong>25744</strong>)<br />
18 2019-тӥ ар 25-тӥ оштолэзь УДМУРТЛЫК<br />
www.udmdunne.ru<br />
«УДМУРТ КЕНЕШ»<br />
Ӟеч малпанъёс быдэсмыны кулэ<br />
10-лэсь трос ужпумъёс ӝутэмын «Удмурт Кенешлэн» Пичи кенешаз<br />
Елена МИННИГАРАЕВА<br />
«Удмурт Кенеш» огазеяськонлэн<br />
Пичи кенешез<br />
араз 2 пол люкаське.<br />
Соку республикаысьтымы<br />
вань ёросъёсысь<br />
кенешчиос, удмурт<br />
диаспораосысь<br />
азьветлӥсьёс удмурт<br />
калык азьын сылӥсь<br />
тужгес шугъяськытӥсь<br />
ужпумъёсты эскеро.<br />
Огазеясь юбилей<br />
Пичи кенешлэн пумиськонэз<br />
радъяськиз Кун Кенешлэн<br />
юртаз. Люкаськем калыклы<br />
ужазинлык сӥзьыса, вераськизы<br />
Кун Кенешлэн Тӧроез<br />
Алексей Прасолов, Удмуртилэн<br />
Тӧроезлэн администрациеныз<br />
кивалтӥсь Сергей Смирнов<br />
но Удмуртиысь валтӥсь<br />
федерал инспектор Сергей Панов.<br />
Ужрадэз нуиз «Удмурт Кенеш»<br />
огазеяськонлэн тӧроез<br />
Татьяна Ишматова.<br />
Кивалтӥсьёс пусйизы: азьланяз<br />
элькунмес трос бадӟым<br />
юбилейёс возьмало.<br />
- Вуоно арын Удмурт элькунлы<br />
100 ар тырме. Удмуртия<br />
- трос калыкъёсты огазеясь<br />
бадӟым кунлэн оглюкетэз.<br />
Автономилэсь ӵуказе нуналзэ<br />
сыӵеен ик адӟемзы потэ вал,<br />
дыр, 1918-тӥ арын Нырысетӥ<br />
удмурт съездэ лыктэм делегатъёслэн.<br />
Туэ ар пумын Удмуртилэн<br />
Конституциезлы 25<br />
ар тырме, оскисько, «Удмурт<br />
Кенеш» мыло-кыдо пыриськоз<br />
сое пусъёнэ. Нош вуоно арын<br />
«Удмурт Кенеш» огазеяськонлы<br />
аслыз 30 ар тырмоз, - тодэ<br />
вайытӥз Алексей Прасолов.<br />
- Удмуртилэсь кунлык басьтэмзэ<br />
пусйыку, асьмелы тыршоно,<br />
юбилей мед возьматоз<br />
кунлыклэсь инъетсэ, республикалэсь<br />
Россилэн улоназ<br />
интызэ. Валтӥсь ужпумъёс<br />
пӧлын - Удмурт культурая<br />
центрез кылдытон, - пусйиз<br />
Удмуртилэн Тӧроезлэн администрациеныз<br />
кивалтӥсь Сергей<br />
Смирнов.<br />
Удмуртилэсь кунлык басьтэмзэ<br />
пусъёнлы дасяськон сярысь<br />
кенешчиослы мадиз Нациосын<br />
ужан политикая министерствоысь<br />
ёзэн кивалтӥсь<br />
Елизавета Ложкина. Со пусйиз,<br />
план вань ни ке но, дэмланъёс<br />
али но сётыны луэ.<br />
Бадӟым юбилейлы дасяськонэн<br />
валче вунэтоно ӧвӧл<br />
туэ ортчоно яркыт ужрадъёс<br />
сярысь но. Мур пуштросо<br />
луыны кулэ Гербер шулдыръяськон.<br />
Со сярысь мадиз<br />
Ижысь Эшъяськон юртлэн<br />
директорезлэн воштӥсез Татьяна<br />
Фёдорова. Гербер ортчоз<br />
29-тӥ июне Эгра ёросысь<br />
Мазьги гурт вӧзын. Туэ солэн<br />
пусъёсыз: удмурт нылкышно,<br />
кубо, черсӥськон... Элькун<br />
Герберез ортчытыны 1 миллион<br />
125 сюрс манет висъяськоз.<br />
udm.gossovet.ru<br />
Удмурт центр луоз!<br />
Удмурт элькунлэн кунлык<br />
басьтэмезлы сӥзем ужрадъёс<br />
пӧлысь одӥгез бадӟымез -<br />
Удмурт центрез пуктон. Зэм,<br />
тазэ ужез ӝог быдэстыны уз<br />
луы. Малы? Та сярысь люкаськемъёслы<br />
ивортӥз культурая<br />
министр Владимир Соловьёв:<br />
- Удмурт центрлэсь юртсэ<br />
пуктон понна Короленко нимо<br />
театрлэсь али юртсэ быдэсак<br />
куашкатоно луоз, угось со<br />
ярантэм луэмын ни. Туэ 1-тӥ<br />
июльлы центрез пуктонъя<br />
проект дась луыны кулэ.<br />
Зэм, ассэ юртэз 2020-<br />
тӥ арозь пуктыса уз вуттэ.<br />
Но Владимир Михайлович<br />
буйгатӥз: Удмуртилэн Тӧроез<br />
Александр Бречалов Россиысь<br />
культурая министрен Владимир<br />
Мединскиен пумиськылыкуз,<br />
Удмурт центрез пуктон<br />
сярысь ужпумез кӧня ке пол<br />
ӝутъяз. Федералъёс нырысь<br />
та малпанлы ӧз дурбасьтэ вал,<br />
Удмуртиын культурая учреждениос<br />
сотэк но трос шуизы.<br />
Но Александр Владимирович<br />
ӧз сётскы. Соку Россиысь культурая<br />
министр нялтас кариськиз:<br />
сокем кулэ шуиськоды<br />
бере, озьыен, кулэ.<br />
Юртэз пуктонлы федерал<br />
бюджетысь 320 миллион манет<br />
пала кулэ луоз, Удмуртилэн<br />
кисыысьтыз - 75 миллион<br />
манет. Озьы Удмурт культурая<br />
центр 2021-тӥ арлы дась<br />
луыны кулэ. Со аре ик Удмуртиын<br />
усьтӥськыны кулэ Национальной<br />
библиотекалэн<br />
выль юртэз. Сое лэсьтон туэ<br />
май толэзе кутскоз ни. Нош<br />
Лятушевичлэн юртаз (али<br />
буш сылэ, Национальной библиотекалэн<br />
ваньбурез луэ)<br />
усьтыны чакламын литературая<br />
музей.<br />
Нош макем шӧдӥськоз<br />
матэктӥсь юбилейёсын удмуртлык?<br />
Нациосын ужан<br />
политикая министрлэн<br />
воштӥсез Людмила Соковикова<br />
пусйиз, котькуд ужрадын<br />
соос удмурт кылэз, удмурт<br />
аспӧртэмлыкез лыдэ<br />
басьтыны куро. Нош Владимир<br />
Соловьёв дэмлаз: тодмо<br />
удмурт азьветлӥсьёслэн<br />
нимъёсынызы список дасяно,<br />
выль ульчаос кылдӥзы ке,<br />
соослы со нимъёсты сётыны<br />
мед луоз.<br />
Нош малы Удмуртие пырыку,<br />
уг адӟиськы солэн удмурт<br />
шӧмыз, элькунмылэн<br />
шоркарез шуыса возьматӥсь<br />
пусэз? Вань ук асьмелэн суредасьёсмы<br />
но архитекторъёсмы.<br />
Та пумысен кенешчиос<br />
культурая но сюрес хозяйствоя<br />
министерствоосы вазиськоно<br />
кариськизы.<br />
Кык кунсьӧр кыл<br />
Пичи кенешын трос ужпумъёс<br />
ӝутэмын на вал, кылсярысь,<br />
телевидение цифровой<br />
амалэ выжемен, табере<br />
кытысь но кызьы удмурт<br />
передачасты учкыны луоз.<br />
Нош «Удмуртия» издательстволэн<br />
директорез Ю. Кузнецов<br />
ивортӥз асьсэлэн проектъёссы<br />
сярысь. Туэ издательстволы<br />
100 ар тырме,<br />
книгаос сяна, отын ӝӧк выл<br />
шудонъёс лэсьто, Москваысь<br />
Горд площадьын ортчись<br />
адӟытонъёсы пырисько.<br />
Асьсэ ужзы сярысь мадизы<br />
«Удмурт Кенешлэн» Ува<br />
ёросысь ёзэзлэн кивалтӥсез<br />
Г. Сидоров, «Удмурт Кенешлэн»<br />
Красногорск ёросысь ёзэзлэн<br />
кивалтӥсезлэн воштӥсез<br />
В. Спиридонов, Татарстанысь<br />
удмуртъёслэн автономиенызы<br />
кивалтӥсь А. Герасимов.<br />
Татьяна Ишматова шугъяськонзэ<br />
вераз школаосын<br />
нылпиослы одно ик 2 кунсьӧр<br />
кылэз дышетыны курись закон<br />
сярысь. Соин сэрен пиналъёс<br />
анай кылэз дышетонлэсь<br />
уз палэнске-а? Югдурез<br />
пыр-поч валэктӥз дышетонъя<br />
Т. Черноваез (паллянысен<br />
кыкетӥез) но Т. Захароваез<br />
(бур паласен кыкетӥез) Ашальчи<br />
Оки нимо премиен пусъён<br />
дыръя.<br />
министерствоысь отделэн<br />
кивалтӥсь Валентина Корепанова.<br />
- Та пумысен трос шугъяськонъёс,<br />
угось кадръёс ласянь<br />
но сюлмаськонъёс вань. Федерал<br />
министерствое дэмланъёс<br />
келямын ни, кыкетӥ кунсьӧр<br />
кылэз одно ик дышетон интые<br />
пусъёно: анай-атайёслэн мылкыд<br />
каремзыя но со кылъёсты<br />
дышетонлы условиос вань ке.<br />
Нош али субъектъёс уг быгато<br />
стандартъёсы пыртэмзылэсь<br />
палэнскыны, соослэн сыӵе<br />
полномочиоссы ӧвӧл...<br />
Быдтоно ӧвӧл -<br />
утёно!<br />
Лэчыт вераськон ӝутскиз<br />
Удмуртиысь киужъёсъя центрлэн<br />
ӵуказе нуналыз пумысен.<br />
Азьвыл та центр культурая<br />
министерстволэн бурд<br />
улаз ужа вал, табере сое экономикая<br />
министерствое<br />
выжтӥзы. Ваньзы сямен ик<br />
кенешчиос пусъё: сыӵе вамыш<br />
шонер ӧвӧл. Ужпум эскеремын<br />
ни «Удмурт Кенешлэн» исполкомаз,<br />
экспертной кенешаз.<br />
Огазеяськонлэн нимыныз Т.<br />
Ишматова, В. Тубылов, Г. Сидоров<br />
пыро Общественной палата<br />
бордын ужась комиссие.<br />
Но люкаськемъёс оскем муртъёслы<br />
дэмлазы на та ужпумъя<br />
Удмуртиысь Правительствоен<br />
вераськыны.<br />
Пичи кенеш шуныт<br />
ӟечкыланъёсын йылпумъяськиз.<br />
Туэ ар понна А. Оки<br />
нимо премиосын пусъемын<br />
вал тодмо кылбурчи Татьяна<br />
Чернова но Балезино<br />
ёросысь Исак школаысь удмурт<br />
кылъя но литературая<br />
дышетӥсь Татьяна Захарова.<br />
Нош Алнаш ёросысь пиналъёс<br />
но Ижысь Первомай<br />
ёросысь «Чильтэр» ансамбль<br />
А. Окилы сӥзем постановка<br />
возьматӥзы.<br />
ОГРН 1021801159104 АУК «Государственный национальный театр УР»<br />
Реклама