21.04.2022 Views

15 от 21 апреля 2022 (25927)

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

udmdunne.ru

+7 951 195 37 65

ТАЗАЛЫКЕЗ УТЁН

№15 (25927)

2022-тӥ ар 21-тӥ оштолэзь 7

20-тӥ апреле — Россиысь донорлэн нуналыз

Вир сётод — егит улод!

Ижысь 32 аресъем Сергей

Стерхов Россиысь дано

донор, вирзэ 46 пол

сётӥз ни. Шуэ: мукетъёсызлы

ӟеч лэсьтыны

быгатӥськод ке, малы

меда лэсьтонтэм!

Донор луон сярысь Сергей

юромо ноку ӧз малпаськылы.

Улон ачиз сое косӥз кадь:

2008-тӥ арын матысь эшез шуге-леке

вуиз. Эмъясьёс шуизы:

улонзэ утён понна доноръёс

кулэ луозы. 18 аресъем Сергей

чик ӧз малпаськы, вирзэ

сётоно-а, ӧвӧл-а. Вамыштӥз

вир сётон станцие. Отын вес

вылэ султытъязы, тазалыкез

сярысь юаськизы. Шуизы: тупаськод!

Вир сётон станцие Сергей

Стерхов 2-тӥзэ вамыштӥз

2010-тӥ арын. Соку со ИжГТУысь

студент вал ни. Котькуд

вир сётэмезлы быдэ пичи ке

но уксё, шутэтскон нуналъёс

висъяллязы. Студентлы со

пичи ке но юрттэт луылӥз. Но

та сяна, Сергей малпаськылӥз:

оло, ӵапак солэн вирезлы луыса

эмъясьёс кинлэсь ке но

улонзэ утёзы.

Табере со тодэ: нуналлы

быдэ Россиысь 1 но ӝыны

миллион адямилы вир кулэ

луэ, озьы гинэ соослэсь улонзэс

утьыны луоно. Шаерамы 4 но

ӝыны сюрслэсь трос адямиос

СССР-ысь но Россиысь дано

донор луэмын.

— Донор кариськыны быгато

18 аресысен 65 аресозь

вань мылкыд карисьёс, соос 55

килограммлэсь секытгес ке, —

шуэ Сергей. — Дано донор

луон понна вирез 40 пол ке но

сётоно. Зэмзэ вераса, мон дано

Донорлэн нуналыз Россиын 2007-тӥ арысен 20-тӥ

апреле пусйиське. Та нуналэ 1832-тӥ арын Санкт-

Петербургысь егит акушер Андрей Вольф шуге-леке

вуэм нылкышнолы муртлэсь (картэзлэсь) вирзэ

нырысьсэ лэзиз. Нылкышно улэп кылиз.

Юалэ—валэктом

Отпуске —

ку мылыд потэ!

Кыӵе льготаос сётӥсько

дано доноръёслы?

Екатерина Я.

Дэри ёрос

• Арлы быдэ одӥг пол

коньдонэн юрттэт чакламын,

солэн быдӟалаез али 15

сюрс 109 манет 46 копейка

луэ;

• отпуске потыны быгато

ас чакламзыя;

• кун но муниципал

больницаосын юрттэт

сётӥське черодтэк;

• дышетскон но ужан

интыосысьтызы эмъяськыны

путёвка черодтэк висъяське;

• пригородной транспортын

ӝыны дунэн ворттылыны

быгато;

Ижысь вир басьтон станцилэн машинаез

ёросъёсы, мукет городъёсы пота.

• эмъян учрежденилэн

направлениезъя мукет городэ

йӧнатӥськыны мыныку,

сюрес дунэз кун тыре.

Гольтрес чай

но вӧйтэк нянь

Вир сётон азьын кыӵе ке

нимысьтыз куронъёс вань-а?

Вералэ вал соос сярысь.

Григорий Е.

Пичи Пурга ёрос

• Нунал-кык уг яра кӧёвӧё,

курыт, ӵынатэм сиёнъёсты

сиыны. Озьы ик возиськоно

йӧл, курегпуз, шоколад,

мульы, гордкушман, банан

сиёнлэсь;

• вир сётыны сютэм

лыктоно ӧвӧл! Яралоз нянь,

вӧйтэк пӧзьтэм макарон, ӝук

донор луон сярысь ӧй малпалля.

Но кӧня ке дыр ортче ке,

пыдъёсы асьсэос нуо ни кадь

вир сётыны. Малпасько, азьланяз

но озьы ик луоз.

Сергей улонзэ герӟаз компьютеръёсын,

соосты тупатъя.

Нош со вискын Ижысь

вир басьтон станцилэн социальной

сетьёсыз понна кыл

кутэ на, отчы пӧртэм ивортонъёс

пуктылэ, вир сётонэн

герӟаськем юанъёслы валэктонъёс

сётъя.

— Трос юаллясько, кылсярысь,

мар кулэ вир сётон

понна, ку но кыӵе районэ потозы

вир басьтӥсьёс, — шуэ

С. Стерхов. — Шумпотоно:

донор кариськыны дась

сиыны. Умой луоз гольтрес чай,

компот, минерал ву юыны;

• 48 час ӵоже вина

юыны, 72 час ӵоже аспирин,

анальгетикъёс юыны уг яра,

ог 1 час ке но тамак кысконлэсь

возиськоно;

• вир сётыны умойгес

нуназелэсь азьло, мугорлы

озьы капчигес. Но уйин тырмыт

кӧлэмын мед луоды;

• вир сётыны уг яра экзаменъёс,

ӵошатсконъёс, секыт

уж азьын;

• сьӧре одно кутоно

пас портэз.

Ижысь вир басьтон станциын

доноръёсты куто, азьвыл

гожтӥськыса. Со понна

жингыртоно 8-951-213-21-41

номеро телефонъя. Юанъёсын

озьы ик вазиськыны

луоз станциысь 206-тӥ

луисьёс ӧжыт ӧвӧл егитъёс

пӧлын но. Мынам тодмоосы

пӧлын ик соос вань.

Сергейлэн кузпалыз

но, пе, вирзэ кӧня ке пол

сётӥз ни. Ӧз, вир басьтон

станциын соос ӧз тодматске.

Но улон шоры учконзы

тупа шуыса туж ӝог валазы.

Кыксы но соос таза улонэн

эшъясько: сноубордэн, великен

ворттыло. Оско: таза

во зиськыны соослы юрттоз

донор кариськемзы но. Угось

кемалась тодмо: вирез сётон

мугорез йӧнатэ, доноръёс

шергес сётӥсько висёнъёслы,

керӟегъяськонъёслы, мӧзмыт

малпанъёслы. Вирез сётон

егит возиськыны юрттэ!

кабинетэ, понедельникысен

четвергозь 12 часысен 15 часозь

но пятницае 11 часысен

14 часозь.

120 нунал

Мугорам татуировка лэсьтӥ

вал. Соин сэрен донор кариськыны

быгато на меда?

Елизавета И.

Можга ёрос

Тросэз малпало, уз луы ни

шуыса. Янгышало. Одӥг-а,

трос-а татуировкады —

пӧртэмез ӧвӧл. Но татуировка

лэсьтэм бере 120 нунал ортчемын

луыны кулэ. Малы ке

шуоно пужы пуктыку, мугоре

пӧртэм инфекциос, кылсярысь,

ВИЧ, гепатит шедьыны

быгатозы. 120 нунал куспын

со валаськоз ни.

«Я донор!» огинлэн «ВКонтакте» бамысьтыз

Иворъёс

Эскериськон

дыр

Туэ шаерысьтымы

300 сюрслэсь ятыр

адями диспансеризация

ортчыны

кулэ. 90 сюрслэсь

ятырез — коронавирусэн

висемъёс,

соослэсь тазалыксэс

уката мур

эскеро.

Диспансеризация азьло

сямен ик 2 люкетэн

ортче. Нырысь эмъясьёс

тыро-пыдо чаклало:

ӧвӧл-а адями борды

кырмиськемын кема

кыстӥськись сюлэм но

сэр, ты висёнъёс, лек

пыктос, сакыр диабет

но мукетыз. Собере

келяло ни ватсаса эскеронъёсы.

Диспансеризациез

ортчоно со больницаын,

кудӥз борды адями

юнматӥськемын.

Мыноно гожтӥськыса.

Сьӧре одно кутоно

паспортэз но медицина

страхованиея полисэз.

Шырвисёнлэсь

утиськон

Сад-бакчаосамы

ӧм потэ на, нош

Паласькись висёнъёсъя

элькун больницае

шырвисёнэн

15 мурт вуиз ни.

Висён адями борды

паласькыны быгатэ

тузонэн ӵош: пу, турын

дасяку, лэсьтӥськон

ужъёс дыръя, кеносъёсын,

лапас улъёсын

утялтӥськыку. Инфекция

мугоре озьы ик

шеде сиёнэн ӵош, тамак

кыскыку но мукет

учыръёсы.

Специалистъёс огшоры

куронъёсты чакланы

косо. Кылсярысь, бакча,

коргид, лапас котыръёсты

чылкыт возёно,

утялтӥськыку ымезнырез

маскаен ӵоктано.

Сад-бакчаосысь корка

пушъёсты кот мучолоен

миськоно, валес

котыръёсты шунды

шоры поттано. Уж бере

киосты умой-умой майталэн

миськоно.

Геморрагической

лихорадка кутскыкуз

туж тупа ОРВИ-лы,

коронавируслы. Соин

ик мугорды ӟырдаз,

кызыны-кизьнылыны

кутскиды, ньылонды

гордэктӥз ке, одно вазиське

эмъясьёс доры.

______________________________

Бамез дасяз Элина КУМАЧЁВА

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!