Збірник

АЕС становив 50 млн. кюрі активності, а згідно інформації газети
„Московские новости” – понад 1 млрд. кюрі. 5 млн. га землі на Україні
зазнали радіаційного забруднення, з них 3,5 млн. га –
сільськогосподарські угіддя і 1,5 млн. га – ліси. 32 райони шести областей
попали в зону радіаційного опромінення. У 1986 р. 5,8 тисяч дітей і 7
тисяч дорослих дістали опромінення щитовидної залози. За оцінками Ю.
Щербака, 4 млн. населення України проживало на забрудненій території, з
них 100 тисяч – в умовах небезпечних для життя [2, с. 227].
Безмірне обурення й тривогу населення викликали наслідки аварії на
ЧАЕС, невідомість і непередбачуваність їх негативного впливу на
здоров’я дітей та дорослих, а також згубної дії радіації на природне
довкілля, як одразу після катастрофи, так і в подальшому майбутньому.
Знищення навколишнього середовища все більше набувало незворотного
характеру. А збереження та відтворення довкілля пов’язане із життям і
здоров’ям громадян, збереженням генофонду, із розвитком економічного
потенціалу країни [1, c. 130].
В результаті екологічної катастрофи на ЧАЕС у 1987 році були
організовані перші неформальні самодіяльні об’єднання, діяльність яких
сприяла піднесенню національної самосвідомості громадян, і
зосереджувалася на трьох спрямуваннях – суспільно-політичному,
культурно-історичному та екологічному. Найбільші з них: Товариство
Лева у Львові, Український культурологічний клуб у Києві, студентське
об’єднання "Громада", клуб «Спадщина». Першою національною
неурядовою екологічною організацією став «Зелений світ»,
зареєстрований 1987 р. завдяки активній підтримці прогресивної
інтелігенції – О. Гончара, Ю. Щербака, С. Плачинди [1, c. 132], активних
членів та прихильників Народного Руху України. В червні 1989 р. партійні
органи звітували про діяльність більше ніж 47 тисяч самодіяльних
об’єднань наступної спрямованості: соціально-політичної – 6957,
культурно-історичної – 1460, екологічної – 1946, художньо-розважальної
– 10 859, фізкультурно-оздоровчої – 6124, спортивно-технічної – 4239,
колекційно-збиральницької – 685 [3, арк. 76].
Основна увага цих організацій ставилася на покращення життя
населення, захист прав і свобод громадян, а також захист довкілля і
здоров’я населення. Основна форма діяльності у той час це проведення
мітингів на захист даних вимог. 27 серпня 1989 р. на Хмельниччині, у м.
Нетішин, у ході несанкціонованого екологічного мітингу, у якому брали
участь 5 тис. осіб, гостро ставилися питання про негативні наслідки
12