Збірник

«гуманізм» тлумачиться як система ціннісних орієнтацій, в центрі яких
лежить визначення людини як найвищої цінності [1, с. 66]. Поняття
гуманності має стати центральним поняттям і, свого роду кредом
професійної діяльності лікаря, який може надати якісну медичну
допомогу, лише орієнтуючись на людину (пацієнта) як найвищу цінність.
Гуманітарна підготовка майбутнього лікаря передбачає формування у
нього таких професійних та особистісних рис і якостей:
— високий моральний рівень, уміння здійснювати підхід до хворого,
орієнтуючись на власні моральні принципи;
— почуття відповідальності за власну роботу, за своєчасність і
правильність професійних дій, за можливі помилки;
— уміння встановлювати психологічний контакт із пацієнтом, його
родиною;
— усвідомлення правових понять та норм, що стосуються професійної
діяльності лікаря.
Однак, у процесі гуманітарної підготовки іноземних студентів, постає
ряд проблем, таких як:
1) Мала кількість годин, відведених на вивчення суспільних
дисциплін взагалі і на аудиторну роботу зокрема.
2) Пріоритет фахових дисциплін перед не фаховими, зокрема
суспільними у медичному університеті, а відтак сприйняття їх студентами
як менш потрібних та важливих.
3) Ускладненість розуміння та засвоєння іноземними студентами
таких навчальних предметів як «Історія української культури», «Історія
України», «Політологія», які відображають реалії та морально-етичні
норми українського суспільства, що часто разюче відрізняються від
суспільно-культурних норм рідних студентам країн.
4) Мовний бар’єр, викликаний не лише незнанням іноземцями
української (російської мови), але й несприяняттям деякими з них
англійської мови, якою проводиться навчання переважної більшості
іноземних академічних груп.
5) Застаріла методика викладання дисциплін гуманітарного циклу, що
потребує негайного оновлення.
Усі названі проблеми потребують пошуку ефективних шляхів їх
вирішення, оскільки вони уповільнюють та ускладнюють процес
засвоєння навчального матеріалу і призводять до відставання студента від
навчальної програми.
58