Збірник

Не стоїть осторонь цих питань і українська філософська думка, яка
бере свій початок з перших збережених пам’яток писемності Київської
Русі. Людина розглядається як єдність духу й тіла, творіння Боже за Його
«образом та подобою». Як ми знаємо, філософія – це любов до мудрості,
істина чи мудрість є Бог, а тому любов до Бога є істинна філософія.
Велика роль відводиться серцю, де сконцентрована любов, справжня
людина. Так формується основна риса української філософської думки –
кордоцентризм. Доречно буде згадати і перший в Україні центр
професійної філософії – Києво-Могилянську академію. У її межах була
сформована найвизначніша філософська система, творцем якої був
найвідоміший український філософ, випускник Києво-Могилянської
академії Григорій Сковорода. Згідно з його вченням про мікрокосм –
людина також складається з душі і тіла. Високу оцінку Григорія
Сковороди як мислителя і письменника дав у свій час Іван Франко:
«Григорій Сковорода – поява вельми замітна в історії українського
народу, мабуть чи не найзамітніша з усіх духовних діячів XVIII ст.» [1,
с. 6].
А геній українського народу Т. Г. Шевченко в своїй повісті
«Близнюки» змальовує Г. Сковороду як філософа, поета, педагога і
музиканта. У своїй притчі «Благородний Еродій» надзвичайно велику
увагу філософ приділяє питанням виховання молоді та фізичного
здоров’я. Мислитель радить турбуватися про фізичне здоров’я дитини вже
з моменту її зачаття в утробі матері і цим він набагато випередив свій час.
Фізичне здоров’я він напряму пов’язує зі здоров’ям духовним. Здоров’я –
це найбільший скарб людини, це дар Божий, найбільша цінність, яку
повинна берегти людина. Отже, видатний український філософ велику
частину свого вчення присвячує проблемам здоров’язбереження. Ось,
наприклад, що писав Сковорода до свого учня М. Ковалинського в листах:
«Коли хлібороб здоровий, то він щасливий за хворого царя. Ні, він
щасливіший і за здорового царя.» [1, с. 22].
Також філософ закликає до найсвятішого життя, простої їжі,
поміркованого вживання вина. А як приклад для наслідування наводить
слова і життєвий приклад Сократа, що залишився здоровим під час чуми.
Мислитель глибоко поважав людську гідність жінки і високо цінував
інститут сім’ї, дбав за те, щоб сім’я була міцна, морально і фізично
здорова. Він також піднімав питання тверезості, що є актуальним і
сьогодні. Згідно думки філософа тверезий спосіб життя – це, передусім,
збереження здоров’я, скромності та людської гідності. Всі свої листи
21