Збірник

нестандартних ситуацій чи проблем медичний працівник повинен
оволодіти мистецтвом створення діалогічного контакту зі
співрозмовником.
Діалог – це суперечка, розвиток та формування точок зору, це
комунікативна ситуація, яка передбачає закономірну можливість не
погоджуватися. У діалозі немає виміру незаперечного авторитету когось із
учасників; не можна ховатися за відомі істини («вікову мудрість»), за
авторитети. Потрібна готовність сформувати та висловити перш за все
власну точку зору [2, с. 46]. Майбутній лікар повинен спрямувати
комунікативну взаємодію із пацієнтом на пошук та реалізацію вирішення
конкретних питань з проблем здоров’я. Із психологічної точки зору
важливим для фахівця є безкорисливість у його прагненні допомогти
пацієнту. В цьому випадку він виступає у ролі психолога, а тому для нього
необхідним є володіння емоційної рівноваги та вмінням хорошого
оратора.
Першим, хто висвітлив сутність діалогу був М. М. Бахтін. У своїх
працях він зобразив ідеї діалогічної взаємодії та діалогу культур.
Діалогічний підхід, за Бахтіним, можливий навіть стосовно окремого
слова, яке сприймається не як безособове слово мови, а як знак чужої
смислової позиції, тобто якщо ми чуємо в ньому чужий голос. Діалогічні
взаємини можуть проникати всередину висловлювання й окремого слова,
коли в ньому сходяться два голоси [1]. Мистецтво спілкування із
пацієнтами та колегами з питань здоров’я і здоров’язбереження студентимедики
здобувають протягом кількох років навчання та лікарської
практики.
У діалогічному спілкуванні важливим виміром є соціальна (статусна)
рівність учасників: усі рівні, кожний вільний мати свою думку та
висловлювати її. Діалог також має бути логічним, будуватися на
раціональних підставах. У діалогічному спілкуванні треба розуміти одне
одного, говорити однієї мовою (вживати слова та поняття з одним для всіх
значенням), користуватися правилами логіки (роздуму), які треба спільно
напрацьовувати, рефлексувати та утвердити. Учасники діалогу мають
визначити та створити концептосферу діалогів, тобто категоріальний і
логічний апарат пізнавальної та творчої діяльності спільного
усвідомленого нормативного користування [2, с. 45-46].
Отже, формування діалогічної взаємодії як невід’ємна складова
професійної діяльності майбутніх лікарів займає вагоме значення у
підготовці фахівців цього профілю. Ефективним результатом діалогу між
19