Сахарный диабет - Новая Медицина Тысячелетия

ИСТОРИЯМЕДИЦИНЫИСТОРИЯМЕДИЦИНЫМедицина у війнах ХІХñХХ ст.Ярослав РадишДоктор наук з державногоуправління, професорЗамість передмовиОБ ИСТОРИИ И О НАС“Чтобы не повторять ошибок, нужно помнитьи хорошо знать прошлое – и не толькосвое личное, но и то, что связано с историейчеловечества. При этом не просто помнить,но активно пересматривать, творчески переосмысливатьсуществующие стереотипыв трактовках отдельных фактов и явлений.Понятно, что наличие политики в историисильно искажает её истинное восприятие. Вугоду политическому ангажементу выделяютсяодни события и притушёвываются другие.При этом находится специальный ракурс,под которым намеренно рассматриваетсято или иное историческое явление.Интереснейший факт: на протяжениидвух десятилетий в нашей стране произошёлвзрыв развития исторической науки.Опубликованы материалы, которые в советскоевремя были строго засекречены. Советскаяпропаганда тщательно вымаривалаиз украинской истории отдельные факты, ато, что сложно было скрыть, подавалось визвращенной трактовке.Чего только стоит запрет на исследованиетрипольской цивилизации. Ведь ещёсовсем недавно некоторые отечественныеисторики (базируясь на советской историческойтеории) утверждали, что это малоизвестнаяи малоинтересная культура. Теперьмиру открывается уникальная, самобытнаяцивилизация, равная по значимости Египту,Месопотамии, Китаю, Индии.Поразительно, что многие в Украине соскепсисом относятся к историческим находкам,выводящим Украину на культурную мировуюарену. И если человека, живущего вУкраине, раздражает тема украинского патриотизма(нонсенс для любой страны мира),это признак зомбированности политтехнологиями,скроенными в ином государстве.Давайте не будем манкуртами, не помнящимисвоего родства, не испытывающимиблагодарности к тому, что даёт нам жизненноепристанище и терпит наше безрассудноеповедение – отдадим должное тысячампредыдущих поколений, сохранившихдля нас эту потрясающую планету, иприумножим добрыми поступками её добруюисторию”.АСТРОВОЛ:www.compass-u-ozera.com.uaJe me souviens(Я пам’ятаю)Історія медицини є одним із розділів загальної історії культурилюдства. Вона розглядає розвиток знань, пов’язаних із захворюваннями,лікуванням людини, збереженням і зміцненням її здоров’я(Верхратський С.А., 1983).“Большая медицинская энциклопедия” (1980) визначає військовумедицину як теорію і практику охорони здоров’я збройних сил(ЗС) в умовах мирного і воєнного часу.Військова медицина представляє собою систему наукових знаньі сферу практичної діяльності, які спрямовані на зміцнення здоров’яособового складу ЗС у своєрідних умовах проходження військовоїслужби, попередження та лікування захворювань в цих умовах, апід час війн також і бойових уражень, що в кінцевому результатісприяє збереженню боєздатності військовослужбовців. Таким чином,військова медицина, здійснюючи на практиці гуманні цілі медицинияк такої, разом з тим покликана сприяти вирішенню головногозавдання ЗС – надійній охороні державних інтересів і у випадкувійни – сприяти перемозі над ворогом. Таке спрямування цілей ізавдань зумовило виникнення військової медицини і наступний їїрозвиток на стику двох великих галузей людських знань – медициниі воєнної справи. Саме тому, у своєму науковому становленнівійськова медицина базується на досягненнях медичних та воєннихнаук, які слугують загальнотеоретичною основою для виявлення тавизначення специфічних для військової медицини закономірностей,методичних підходів, прийомів і завдань.Військова медицина виникла і продовжує розвиватися в якостісамостійної галузі медицини та охорони здоров’я передусім внаслідоксвоєрідності завдань медичного забезпечення ЗС, які здійснюютьсяв мирний час і особливо під час війни. Але найбільшезначення для її виділення із комплексу медичних наук мають специфічніумови військової служби, які витікають із особливостейвійськової праці та бойової підготовки військ у мирний час, а увоєнний час – через вирішальний вплив бойової обстановки надіяльність медичної служби і зміст заходів медичного забезпеченняЗС, а також особливостей бойових уражень.Як відомо, військова медицина виникла одночасно з появоюцентралізованої держави з постійною армією, як засобом захистувід зовнішніх ворогів.Різкий підйом рівня військової медицини проявився під час Великоїфранцузької революції (1780–1794), що можна пов’язати з визнаннямправ за солдатом-захисником батьківщини. Саме у цей часутримання і лікування поранених було прийнято на рахунок держави(декрет Національних зборів 1792 року), а лікарів до війська почалипризивати за мобілізацією (декрет конвенту 1793 року). Булистворені стаціонарні та рухомі госпіталі, регламентована їх діяльність(1792), а також реалізовані прогресивні ідеї видатного хірургатого часу Ж.Д. Ларрея щодо організації допомоги на полях битв –використання спеціальних амбулансів з підрозділами носіїв.На думку автора, вивчення історії медицини та історії військовоїмедицини на фоні загальної історії та історії війн студентами вищихмедичних навчальних закладів (причому, як на додипломному, такі на післядипломному етапах підготовки лікарів) повинно здійснюватисяу контексті вивчення історії культури взагалі та історії культуриукраїнського народу, зокрема. Ми повністю поділяємо думку тихавторів, які стверджують, що саме такий підхід дасть змогу пізнаватисвою історію через процес творення культури. Адже ми впродовж750 років були позбавлені своєї державності, а тому нашаісторія не є закріпленою на генетичному рівні у громадян України(Костюкевич В. і співавт., 2009). Для того, щоб через декілька поколіньісторія української медицини та історія української військовоїмедицини закріпилася у генетичній пам’яті Українського народу,– її потрібно вивчати і досліджувати сьогодні. Ми глибоко переконанів тому, що тільки такий шлях забезпечить виховання громадянськоїпозиції в українських лікарів, а в кінцевому результаті –сприятиме згуртуванню медичної громадськості нації.Метою серії нарисів, об’єднаних загальною назвою “Медицина увійнах ХІХ–ХХ ст.”, є аналіз діяльності медичного персоналу при медичномузабезпеченні найбільших війн ХІХ–ХХ ст., а одним із основнихзавдань – залучення до наукового обігу неопублікованих ранішематеріалів та ілюстрацій, що стосуються досліджуваної проблеми.Першими, про кого ми вирішили розповісти, це відомі діячівійськової медицини кінця XVIII – початку XIX ст. – французький лікарЖ.Д. Ларрей та наш співвітчизник І.С. Орлай.42НОВАЯ МЕДИЦИНА ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ1/20121/2012 НОВАЯ МЕДИЦИНА ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ 43