Пинчуки

Возмп коня свого папа.Е щ е ж ъ бо я нэ вдовонька,Дѣтки моп нэ сиротки.Усі луги зашуміли,Оно моп тихо стоять;Усі паны зъ войны идуть,Мого нана скрыни везуть.Выйдп, вдова молодая,Познай скрыни свого пана.Ещ е ж ъ бо я нэ вдовонька,Дѣтки мои нэ сиротки.Усі луги зашумілп,Оно мои тихо стоять;Усі наны зъ войны идуть,Мого п ава збрую везуть.Выйди, вдова молодая,Познай збрую свого пава.Ещ е жъ бо я не вдовонька,Дітки мои нэ сиротки.Усі луги заш уміли,Оно мои тихо стоять;Усі павы зъ войны идуть,Мого пана тіло везуть.Выйди, вдова молодая,Познай тіло свого нана.Ужежь бо я удовонька!Б ідна моя головопька!Дітки мои— сиротки!Дітки мои— сиротою,А я на в ік ъ —удовою! *)18.Вдова молода породила сына,Сыпа соколя;Ой да породивши, сиовила,А сиовившп зростыла;*) Великорусски! варіантъ заіш санъ мною оъ Архангельской губ., иодъзваиіемъ . % Ѳ. И ст .