114_knyha

а
б
§ 34. Народні промисли в Україні
РОЗДІЛ 3
Які народні художні промисли вам відомі? Чи є у вашій оселі вироби
народних художніх промислів? Які народні художні промисли
функціонують у вашому регіоні?
Рис. 91. Керамічні вироби:
а) — Опішня; б) — Костів
Рис. 92. Ялинкові іграшки,
виготовлені на фабриці
в с. Луб’янка Київської області
НАРОДНІ ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ. Народні художні промисли —
одна з форм мистецтва, що виробляє художньо оформлені предмети побуту,
одягу, прикраси, вироби декоративно-ужиткового мистецтва. Їх виготовляють
з місцевої сировини
майстри, які зазвичай живуть у сільський
місцевості.
Давнім промислом є гончарство.
Вироби гончарів (миски, глечики, макітри,
куманці та ін.) завжди були окрасою
традиційного житла в Україні. Народні
гончарні вироби мають не лише
практичну, а й естетичну цінність, приваблюючи
своїм декором. Основними
центрами сучасного товарного народного
гончарства є смт Опішня Зінківського
району Полтавської області та м. Косів
Івано-Франківської області (рис. 91).
Гутництво (виготовлення виробів
зі скла) традиційно було поширене по
всій Україні. Назва промислу походить
від слова «гута» — склодувна піч. Нині
незначна кількість майстрів виробляє
іграшки зі скла та інші декоративні вироби.
У Львові працює найбільше гутників.
Також діють відповідні підприємства
в с. Новий Яр Яворівського
району, м. Новояворівськ, смт Щирець
Пустомитівського району (усі у Львівській
області).
В Україні виробляють ялинкові прикраси
в містах Львів і Теребовля та в
смт Клавдієве-Тарасове й у с. Луб’янка
(обидва в Бородянському районі Київської
області) (рис. 92).
Бондарство майже перестало існувати
як окремий вид декоративноужиткового
мистецтва в Україні. Лише
в окремих селах Поділля виготовляють
малими партіями невеликі діжки для
вина й меду з дуба чи бука.
Декоративний розпис — хатній настінний
розпис — найдавніший і найпоширеніший
вид декоративно-ужиткового
мистецтва. У різних етнографічних
регіонах України сформувалися притаманні
лише для нього види розписів.
Найвідоміший центр — с. Петриківка
Петриківського району Дніпропетровської
області.
Художнє ткацтво збереглось як у
народних майстрів, так і на підприємствах
художніх промислів. Нині відроджується
цей вид промислу, через відновлення
інтересу до вишиванок,
тканих і вишитих предметів побуту.
В Україні діють спеціалізовані підприємства
з виробництва художніх тканин
і виробів з вишивкою в містах Кролевець
(Сумська область) і Переяслав-
Хмельницький та в смт Решетилівка
Решетилівського району Полтавської
області.
ВИРОБНИЦТВО ТКАНИН, ОДЯГУ, ВЗУТТЯ
Відкриваємо Україну
Петриківський розпис 5 грудня
2013 р. його було включено до списку
нематеріальної культурної спадщини
людства ЮНЕСКО.
Відкриваємо Україну
Українській писанці встановлено
пам’ятники в смт Вижниця (Чернівецька
область), с. Братківці Стрийського району
(Львівська область), на острові
Хортиця в м. Запоріжжя. Також є відповідні
пам’ятки в містах Вільнюс (Литва) і
Вегревіль (Канада). У м. Коломия (Івано-
Франківська область) діє у стилізованому
під велику великодню писанку музей.
Найбільша колекція писанок представлена
в музеї декоративно-ужиткового
мистецтва в Києво-Печерській лаврі.
Килимарство в Україні майже зникло. Поодинокі майстрині літнього
віку займаються традиційним килимарством та незначну кількість килимів
на замовлення виготовляє Решетилівська майстерня художніх
промислів.
Писанкарство широко представлене в Україні. Писанки виготовляють
до Великодня переважно вдома. На продаж окремі майстрині розписують
їх у дусі традицій відповідних етнографічних регіонів.
Особливістю декоративно-ужиткового мистецтва є збереження традиційних
технологій і матеріалів, а також необхідність передачі досвіду з
виготовлення відповідних виробів від майстра до учня. Твори народного
мистецтва потребують уваги й охорони. Якщо їх не берегти, то може поступово
зникнути це джерело неповторної краси.
Рис. 93. Пам’ятник писанці
у містечку Вегревіль (Канада)
Рис. 94. Ткані килими майстрині
Валентини Ткач
186 187