114_knyha

РОЗДІЛ 1
Невеликий за територією центр, який об’єднує найбільш передові технічні,
технологічні та соціальні інновації, протиставляється великій периферії
— сукупності віддалених і слаборозвинених територій з уповільненою
модернізацією, що є джерелом ресурсів і споживачем інновацій.
Периферійна частина («периферія») — країни «Третього світу», розташовані
здебільшого в тропіках. Периферія живе за рахунок використання
власних природних ресурсів, деякі її регіони перенаселені, у багатьох
місцях зберігаються зони політичної нестабільності та конфліктів.
Виділяють ближню й дальню периферію. Ближня тісно пов’язана із
центром, який має безпосередній вплив на її розвиток, у дальній — вплив
центру майже не виявляється. Велике значення для них, як правило, має
капітал інших держав-інвесторів. У таких країнах спостерігається нестабільна
політична обстановка, між національні та релігійні конфлікти.
Виокремлюють також напівпериферійні райони, які займають проміжне
положення. Напівпериферією світового господарства вважають
Китай, нові індустріальні країни, середньорозвинені індустріальні країни
Західної Європи (наприклад, Ірландія, Португалія, Греція), індустріальні
та деякі нові індустріальні країни Азії, Латинської Америки, Африки,
Австралії та Океанії; постсоціалістичні країни Євразії, серед них й
Україна (рис. 17).
Центр і периферія на будь-якому просторовому рівні пов’язані між собою
потоками інформації, капіталу, товарів, робочої сили. Поширення
інформації відбувається на трьох рівнях: від провідних економічних районів
і центрів до регіональних центрів і периферійних територій; від
центрів вищого ієрархічного рівня в центри нижчого порядку; з великих
і середніх міст у прилеглі райони (наприклад, сільську місцевість). Інноваційна
діяльність центру, де найбільш інтенсивні ділові та наукові контакти
й кращий доступ до інформації, забезпечує його перевагу над
периферією.
Таким чином, залежно від перерозподілу профільних функцій центру
та периферії, змінюється й економічна ефективність розміщення й розвитку
різних підприємств, фірм та організацій.
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Знаю і вмію обґрунтувати
1. Поясніть значення поняття «просторова структура економіки».
2. Назвіть три найважливіші центри сучасної світової економіки.
3. За якою ознакою країни відносять до центру?
4. Скільки країн відносять до периферії?
5. Якій стадії розвитку економіки відповідає господарство країн периферії?
6. Яка найхарактерніша риса сучасної просторової структури світового господарства?
7. Сформулюйте найважливіші й найгостріші суперечності сучасного світового
господарства та запропонуйте можливі шляхи їх розв’язання.
Працюю з картою
Знайдіть на карті шкільного атласу та позначте на контурній карті основні
регіони світового господарства.
Шукаю в Інтернеті
Користуючись інтернет-джерелами інформації, опрацюйте матеріал про:
• США як головний центр економічної активності світової економічної
системи;
• країни периферії на прикладі Французької Полінезії;
• країни інтегрованої периферії на прикладі України.
Генерую ідеї
Поясніть, спираючись на модель «центр — периферія», відмінності в освітленні
різних частин Європи (рис. 18). Як, на вашу думку, яскраве нічне освітлення
впливає на біоту відповідних районів Європи?
Рис. 18. Нічний знімок Європи
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ
• Сучасне світове господарство — сукупність національних економік, що взаємодіють
між собою за допомогою зовнішньої торгівлі та потоків капіталу й фінансів.
• Під просторовою структурою господарства розуміють її поділ за просторовими
формами розвитку, а саме: регіони, економічні райони, центри та вузли тощо.
• У географії набула широкого поширення концепція «центр — периферія» —
модель взаємодії центральних і периферійних районів різного просторового
рівня у процесі їхнього розвитку.
• За концепцією «центр — периферія» нерівномірність економічного зростання
регіону і процес просторової поляризації неминуче породжують диспропорції
між центром і периферією. Виникають ці контрасти завдяки природно-ресурсному,
економічному та соціальному чинникам.
36 37