114_knyha

РОЗДІЛ 4
значає особливу роль відповідних напрямків науки. Результати фундаментальних
досліджень, як правило, не можна відразу застосувати в техніці,
економіці та інших сферах життєдіяльності.
Прикладні дослідження мають певне чітке цільове призначення.
Вони ґрунтуються на фундаментальних дослідженнях, поглиблюють їх у
конкретних напрямках.
Дослідно-конструкторські розробки спрямовані на реалізацію конкретних
технічних проектів, практичне впровадження запропонованих
фундаментальною й прикладною наукою технологій виробничих
процесів.
У всіх розвинених країнах світу наука — пріоритетний вид діяльності
економіки. У світі в ньому зайнято майже 7 млн осіб.
ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ НАУКИ Й ОСВІТИ. Технічна оснащеність
праці наукових співробітників розвинених країн така сама висока,
як і в промисловості, що потребує значних інвестицій. У провідних країнах
світу загальні асигнування (сума грошей, виділена на ті чи інші потреби)
на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР)
сягають 2 %, рідше 3 % ВВП (рис. 139).
Фінляндія
Німеччина
Франція
Велика Британія
Угорщина
Польща
Словаччина
Україна
Румунія
0,38
0,60
0,94
0,89
1,37
1,70
2,26
2,87
3,17
Користуючись рис. 139,
назвіть країни, в яких витрати
на наукові дослідження у
ВВП є найвищими.
Рис. 139. Частка витрат на наукові дослідження у ВВП окремих країн Європи
у 2015 р., %
Світові можливості
Республіка Корея спрямовує на наукові
дослідження майже 58, Японія —
143, Китай — 226, США — 497 млрд
дол. США.
В Україні в середньому 60 % видатків надходить до сфери технічних
наук, 30 % — природничих наук, 5% — суспільних наук, 2% — гуманітарних
наук.
Великі витрати на науку можуть дозволити
собі лише найбільш економічно
сильні держави. Загалом економічна
ефективність усіх видів наукових
досягнень висока. Приріст національного
доходу від інвестицій у науку в чотири
рази вищий, ніж у всіх інших секторах
господарства. Так, у США кожен
вкладений у космонавтику 1 дол. дає у підсумку 13 дол. США прибутку.
Основні витрати на наукові дослідження здійснюється за рахунок бізнесу.
Другим за обсягом джерелом фінансування є державний сектор.
(рис. 140).
18 %
38 %
Бізнес-сектор
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ. ОСВІТА. ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я
УКРАЇНА
Державний сектор
44 %
Сектор вищої освіти
1 %
22 %
1 %
76 %
РЕСПУБЛІКА КОРЕЯ
Приватний неприбутковий сектор
Рис. 140. Джерела фінансування освіти та науки в 2015 р.
Кошти
іноземних
джерел
КРАЇНИ З ВИСОКО РОЗВИНЕНИМ НАУКОВО-ОСВІТНІМ СЕКТО-
РОМ. Отримані в прикладних дослідженнях і проектно-конструкторських
розробках нові знання, винаходи та вперше освоєні високотехнологічні
процеси також стають товаром.
Вони фіксуються патентами, що засвідчують
авторство та виключне право
на них. Їхнє використання здійснюється
шляхом продажу ліцензій,
покупка яких може обійтися дешевше
виконання відповідних наукових розробок
власними силами. В результаті
формується єдиний світовий науковотехнічний
простір.
Відкриваємо Україну
Науковці Інституту гідромеханіки
НАН України розробили, апробували,
запатентували та впровадили в медичну
практику у 2016 р. інноваційний фоноспірографічний
комп’ютерний комплекс
«КоРА-03М1».
У загальносвітовому масштабі лише кілька десятків країн здійснюють
суттєвий вплив на світову науку та володіють потужною та добре фінансованою
науково-технічною базою (рис. 140). Водночас в окремих країнах
більше половини населення не вміє читати та писати, також висока частка
населення світу не має шкільної освіти та ще більша не має вищої.
Найрозвиненіші у науково-освітньому відношенні країни світу —
США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія. На них припадає
більш як 80% патентів у найсучасніших напрямах досліджень. Безперечним
лідером є США. Тому у США науковий персонал за чисельністю перевищує
кількість зайнятих у виробництві автомобілів.
До цієї групи належать також Канада, Нідерланди, Італія, Швейцарія,
Швеція, Іспанія, Австрія, Бельгія, Фінляндія, Данія, Ірландія, Норвегія,
Респуліка Південна Корея, Австралія, Сингапур, Ізраїль. Спільним
для цих країн є високі витрати на освіту та науку, велика частка експорту
високих технологій, надходжень та виплат за ліцензійними платежами,
провідні позиції з новаторства та патентування.
Країни зі значним потенціалом розвитку науково-освітньої сфери
можна поділити на три підгрупи. До першої належать, зокрема, постсоці-
250 251