1386581014_radar_nr7_elektr
1386581014_radar_nr7_elektr
1386581014_radar_nr7_elektr
Sie wollen auch ein ePaper? Erhöhen Sie die Reichweite Ihrer Titel.
YUMPU macht aus Druck-PDFs automatisch weboptimierte ePaper, die Google liebt.
Oksana Lutsyshyna Оксана Луцишина<br />
Оксана Луцишина Oksana Lutsyshyna<br />
***<br />
<strong>radar</strong> liryk/poezja/поезія/паэзія<br />
46<br />
***<br />
східна європа – це яма зі смертю і перестиглими сливами<br />
я ховаюся від неї у тіло америки<br />
але рано чи пізно я випаду з цього світла<br />
у те, інше<br />
і заговорю про смерть – бо це наш національний спорт<br />
говорити про смерть<br />
сумну і прекрасну<br />
і сподіватися що світ нас почує і задихнеться від краси і смутку<br />
мій коханець розсуває мої пальці своїми<br />
його виховувала добра старенька франція<br />
а потім америка<br />
а ще він вивчав буддизм і еротику десь біля кордонів таїланду<br />
з ним добре пити вино і розмовляти<br />
але не про смерть і східну європу<br />
тому що світ – лайно, і варто навчитися лише одного уміння – перестрибувати з одного острівця насолоди на інший<br />
і чхати на зачумлені континенти із їхніми трупними мухами<br />
він цілує мене на ніч і щезає у свій сон<br />
поки я лежу у своєму – повному літнього сонця і нетривкого солоду<br />
міттель еуропа, шепоче мені на вухо збігнєв герберт<br />
міттель еуропа входить у лабіринт без поворотів<br />
лабіринт щастя і мокрої цегли<br />
входить і не виходить із нього<br />
вона живе і оживає, мала мов запорошена трава надвечір’я<br />
могутня мов онуки тих хто пережив війну<br />
коли, коли я помру – питає хтось моїм ще дитячим голосом<br />
але я не чую відповіді тому що раптом стає темно<br />
у цій розстрільній ямі, де міклош раднуті дописує свого останнього вірша<br />
я звір нічний, звір, що плаче<br />
за іншим звіром<br />
бо кожен звір плаче за іншим звіром<br />
за його теплою шерстю і за звуками його тіла<br />
і це така невідворотна симфонія<br />
яку не перекласти на мову музики<br />
на мову мови<br />
а тільки на мову паломництва:<br />
ось ми йдемо, звірине царство<br />
могутні як перевтілені боги<br />
смугасті і грізні<br />
аби заридати у саме небо<br />
аби запитати у зір всі разом<br />
і кожен осібно: чи вичерпалася земля<br />
***<br />
ich bin ein nachttier, ein tier, das weint<br />
nach einem anderen tier<br />
weil jedes tier nach einem anderen weint<br />
nach warmem fell und körpergerüchen<br />
die symphonie der unentrinnbarkeit ist das<br />
in die sprache der musik nicht zu übersetzen<br />
auch in die sprache der sprache nicht<br />
allein in die sprache des bittgangs:<br />
und da gehen wir, das tierreich<br />
stark wie fleisch gewordene götter<br />
getigert und ernst<br />
um am himmel die tränen fließen zu lassen<br />
um die sterne zu fragen, alle gemeinsam<br />
und jeder für sich: hat sich die erde erschöpft<br />
<strong>radar</strong> liryk/poezja/поезія/паэзія<br />
13 47<br />
[Übersetzung: Beatrix Kersten ]
Change language