Терапевтична стоматологіяментів, що призводить до пошкодження епітеліюзубоясенної кишені та до запаленняприлеглих тканин, циркулярної зв’язки зуба.Назубні відкладення можна трактувати якпускову ланку в розвитку захворювань пародонта(В. С. Иванов, В. С. Рычков, 1973;R. C. Page, H. E. Schroeder, 1979 та ін.).Мета роботи: враховуючи те, що у даногоконтиненту обстежених виявили великукількість зубного каменя (67,6±4,28) %, ми вважалидоцільним провести мікробіологічнедослідження назубних відкладень.Матеріали і методи. Мікробіологічне дослідженнязубного каменя провели у 51 хворогона генералізований пародонти і 25 осіб згрупи порівняння.Видовий склад мікроорганізмів, виділениху хворих основної та групи порівняння, представленоу таблиці 1.Результати досліджень та їх обговорення.Дані таблиці показують, що у зубномукамені домінують стрептококи: Str.mittisскладають основну масу стрептококів, виявленихіз зубного каменя (38,4±3,24) %, що активносинтезують екстрацелюлярні полісахариди.Друге місце посідають у цій групіStr.mutans (12,4±2,19) %, з яскраво вираженимикарієсогенними властивостями. У малихкількостях наявні Str.sanguis (3,6±1,24) %та Str.salivarius (3,85±1,28) %. Важливопідкреслити, що стрептококова інфекціясприяє реакції утворення імунних комплексів(III тип) токсинів стрептококів з компонентамибілків тканин та крові хворих, щопризводить до пошкодження основної речовинисполучної тканини, звільнення біологічноактивних речовин та розвитку запальноїреакції.Таблиця 1. Видовий склад мікрофлори зубного каменя у досліджуваних групахГрупа мікроорганізмів Вид мікрофлори Кількість виділених штамів мікроорганізмівосновна група група порівнянняStreptococcusStr.mutansStr.salivariusStr.mittisStr.sanguis1614342012,4±2,193,85±1,2838,4±3,243,6±1,24
Терапевтична стоматологіякамінь, що стикається безпосередньо яснами,складає додаткове, а можливо і первинне вогнищемікробів та виступає одним із факторів,що зумовлює запалення пародонта.Список літератури1. Барер Г. М. Количественная характеристика десневойжидкости у лиц с интактным пародонтом /Г. М. Барер, В. В. Кочержинский // Стоматологія. –2006. – № 4. – С. 24–26.2. Белоклицкая Г. Ф. Биохимические исследованияротовой и десневой жидкости у больных с пародонтитомразличной степени тяжести / Г. Ф. Белоклицкая,В. А. Пахомова, О. М. Скиба / Труд и ЦНИИС.– М., 1991. – С. 57–63.3. Мащенко И. С. Заболевания пародонта / И. С. Мащенко.– Днепропетровск : КОЛО, 2003. – 272 с.4. Стоматологічні обстеження. Основні методи : матеріалиВООЗ // Вісник стоматології. – 2000. – № 3– С. 39–61.5. Мінцер О. П. Інформаційні технології в охороніздоров’я і практичній медицині : навч. посібник /О. П. Мінцер, Ю. В. Вороненко, В. В. Власова. – К. :Вища школа, 2003. – 350 с.6. WHO. Evaluation and Use of EpidemiologicalEvidence for Environmental Health Risk Assessment.Guideline Document. – Copenhagen, 2000.Отримано 05.12.11Клінічна стоматологія № 4, 201117