literature review

Терапевтична стоматологіяВступ. Беззаперечна роль у розвитку захворюваньпародонта належить місцевимчинникам, зокрема мікроорганізмам зубноїбляшки та продуктам їх життєдіяльності [1, 2,4]. У свою чергу, наявність зубних відкладеньвизначається гігієнічним станом порожнинирота. При погіршенні гігієни відбуваєтьсянизка змін у зубній бляшці, а саме: збільшенняанаеробної інфекції, зміна рН, зростаннявпливу пародонтопатогенної флори та патогеннихгрибів, що призводить до ураженняслизової оболонки ясен, викликаючи запалення[1, 2, 5]. Відомо, що при наявності супутньоїпатології шлунково-кишкового трактугігієна порожнини рота у більшості випадківє задовільною. Разом з тим, практичновідсутні дані про гігієнічний стан ротової порожнинина тлі неспецифічного виразковогоколіту [3].Виходячи з вищенаведеного, метою нашогодослідження стало визначення пародонтологічногостатусу пацієнтів з неспецифічнимвиразковим колітом.Матеріали і методи. Ми обстежили 49 хворихз неспецифічним виразковим колітом,пацієнтів гастроентерологічних відділень лікареньм. Тернополя. Вік обстежуваних коливавсявід 29 до 64 років. Дані пацієнти склалиосновну групу. Групою контролю були 30пацієнтів без загальносоматичної патології увіці від 31 до 62 років. Оскільки пацієнти основноїгрупи знаходились на стаціонарномулікуванні, діагноз захворювання кишечникубув поставлений лікарем-гастроентерологом.Діагноз захворювань пародонта встановлювалина основі результатів анамнезу, клінічногообстеження та даних загальноприйнятихдодаткових методів обстеження. Оглядалипацієнтів основної групи на 6–10 день їх перебуванняу стаціонарі. На тлі загостренняфонової патології спостерігали загостреннязахворювань пародонта.Гігієнічний стан порожнини рота пацієнтіввизначали за гігієнічним індексом Федорова–Володкіноїта індексом Гріна–Вермільйона.Індекс Гріна–Вермільйона вважаєтьсябільш інформативним, оскільки оцінюєгігієнічний стан фронтальної групи зубів ібокової. Тоді як індекс Федорова – Володкіної– лише фронтальну групу. Але в сукупностіці два індекси дають повну характеристикустану гігієни порожнини рота пацієнтів.При постановці діагнозу захворювань пародонтакористувались класифікацією М. Ф. Данилевського[1]. Отримані результати оброблялистатистично з використанням t-критеріюСтьюдента.Результати досліджень та їх обговорення.Після проведеного огляду пацієнтів основноїгрупи було поділено на дві підгрупи. Першупідгрупу склали пацієнти, в яких спостерігалипатологію пародонта. Дана підгрупа налічувала42 особи, що склало 85 % від усіх обстежених.Другу підгрупу склали пацієнти з інтактнимпародонтом у кількості 7 чоловік, щовідповідно склало 15 % всіх обстежених.Відповідно до стоматологічного діагнозу,пацієнтів основної групи поділили наступнимчином: особи з хронічним катаральнимгінгівітом I ступеня –13 пацієнтів, що склало30,9 %; з хронічним катаральним гінгівітом IIступеня – 18 осіб, що становило 42,8 % та 1пацієнт з хронічним катаральним гінгівітомIII ступеня тяжкості, що відповідало 2,4 %. Атакож 1 пацієнт з генералізованим пародонтитомпочаткового ступеня (2,4 %), 8 осіб з генералізованимпародонтитом I ступеня тяжкості(19,1 %) та 1 пацієнт з генералізованимпародонтитом II ступеня тяжкості (2,4 %).Результати огляду показали низький рівеньдогляду за порожниною рота майже у всіхобстежених. Всі пацієнти користувались індивідуальнимизасобами догляду за порожниноюрота. Проте не у всіх випадках була правильнопідібрана зубна паста чи щітка або жтермін користування щіткою значно перевищуваврекомендовані. Лише декількапацієнтів, переважно молодого віку знали прозубні нитки та ополіскувачі.Аналіз показників гігієнічних індексів показавнаступні результати: у пацієнтів контрольноїгрупи значення індексу Федорова–Володкіної становило (1,54±0,05) бала, щовідповідає доброму рівню гігієни. У пацієнтів жосновної групи з неспецифічним виразковимколітом середнє значення збільшувалось на24,71 % (р