literature review

Хірургічна стоматологіяхворювання пародонта складають значну часткув загальній структурі стоматологічниххвороб [5–7].У стоматології застосовують наступні групипрепаратів: антисептичні, антибактеріальні,протизапальні, вітамінні, ферментніпрепарати, засоби з репаративним і регенеративнимефектами та препарати для склерозуючоїтерапії.Серед антисептиків найпопулярнішими єрозчин етонію 0,5–1 %, розчин хлоргексидинубіглюконату (корсодил – розчин для полосканняротової порожнини).Застосовують також антиоксиданти: аскорбіновута глутамінову кислоти, унітіол,підтверджена участь вітамінів С і Р в утворенніколагену, чим і зумовлюється щільність судинноїстінки пародонта, вплив вітамінів групиВ, що є активаторами коензимів, на синтезвуглеводів і обмін амінокислот, нуклеїновихкислот, білків, ліпідів. Показано, що вітаміниА і Е регулюють синтез імуноглобулінів таінших чинників специфічного і неспецифічногозахисту організму, включаючи інтерфероні лізоцим [13, 14].В останні роки доведено, що у лікуванні пародонтитуефективним є використання сорбентів(полісорб, силард-П) й іммобілізованихна них препаратів синтетичного (етоній, фурацилін)і рослинного (корінь лепехи, сальвін)походження. Висока ефективність сорбентівз антисептиками зумовлена пролонгуваннямїх основних фармакодинамічних ефектів ісорбцією токсичних продуктів запаленняясен [5].Підтверджено, що при хронічних захворюванняхпародонта доцільно застосувати препаратидля усунення мікроциркуляторнихпорушень, які нормалізують проникність судин,виявляють антитромбічний ефект, поліпшуютьреологічні властивості крові, стимулюютьметаболічні процеси в стінках судин.З цією метою в пародонтології запропоновановикористовувати: компламін, трентал,етамзилат, ескузан, ацетилсаліцилову кислоту,нікотинову кислоту, рутин, аскорбіновукислоту, гепарин та ін.Низкою наукових досліджень доведено, щопри повільному перебігу дистрофічно-запальнихпроцесів у пародонті на тлі зниженої імунноїреактивності ефективним є використанняпрепаратів неспецифічної дії (пентоксил,метилурацил, нуклеїнат натрію, оротат калію,сапарал, хонсурид, мазі «Солкосерил» і «Актовегін»[ 9].Позитивні результати отримано при використаннів різних лікарських формах препаратівнизки рослин: звіробою, чистотілу, евкаліпту,арніки, календули, лепехи, ромашки,шавлії, кори дуба тощо, яким притаманна м’якаантибактеріальна, протизапальна і в’яжучадії [8, 9]. Доведено ефективність комбінованихрослинних лікарських засобів – «Фітодонт»,«Гербадонт», «Пародонталь» тощо [23, 24 ].Нову концепцію пероксидно-лізосомальногомеханізму в розвитку захворювань пародонта,яка пояснює особливості їх клінічногоперебігу, запропонувала Т. М. Дунязіна(1994). Автор вказує, що активація ПОЛ і зниженняантиоксидантної активності сприяютьнакопиченню вільного холестеролу, етерифікованогохолестеролу, лізофосфатидів, кардіоліпіну,фосфатидилхоліну, зниженню неетерифікованихжирних кислот та ін. Ці змінипорушують динамічну стабільність бішарумембран еритроцитів і сприяють розвиткупатологічного процесу в пародонті [11, 12].З огляду наведених в літературі досягненьвипливає те, що основні тенденції науковихдосліджень у сфері розробки і вивчення новихпрепаратів у пародонтології, визначаютьсяпотребою у створенні засобів, які б окрімантимікробної дії мали ще вплив на інші патогенетичніаспекти захворювання, а саме: усуненнямікроциркуляторних порушень, поліпшенняреологічних властивостей крові,стимуляція метаболічних процесів у стінкахсудин пародонта [8, 23, 24].Останнім часом привернуто увагу до біофлавоноїдіві Р-вітамінних речовин, що синтезуютьсявинятково в рослинах. Враховуючиширокий спектр біологічної дії біофлавоноїдів,або Р-вітамінактивних сполук,розроблено ряд рецептур зубних еліксирів зїх вмістом, які застосовують у вигляді полоскань.Шляхом експериментального дослідженняна моделі гінгівіту, а потім і клінічногопідтвердження доведено, що ці зубні еліксиривиявляють протизапальний ефект, якийоцінювали за рівнем біохімічних маркерів запаленняу слині й м’яких тканинах порожнинирота. Найвищу терапевтичну ефективністьвстановлено в еліксирах «Біодент-4»на основі біофлавоноїдів з паростків пшениці24Клінічна стоматологія № 4, 2011