literature review

Терапевтична стоматологіяфактором та інтенсивністю агресії. У літературітакож представлено клінічні та експериментальнідані, що вказують на зв’язок міжзмінами у слизовій оболонці порожнині ротаі рівнем статевих стероїдних гормонів [11].Відомо, що слизова оболонка порожнини ротає тканинною мішенню статевих стероїднихгормонів, що впливають на перебіг хронічногозапального процесу, який супроводжуєтьсяглибокими деструктивними та кератотичнимизмінами у тканинах. Установлено коливаннярівнів статевих стероїдних гормонів тадостовірне збільшення рівня вільної біологічноактивної фракції тестостерону (прихованагіперандрогенізація), зокрема у крові хворихіз хронічними травматичними пошкодженнями,що вказує на необхідність їх корекціїпри лікуванні [5, 19–21, 28].При ураженнях слизової оболонки порожнинирота поряд з місцевими проявами розвиваєтьсякаскад імунологічних та ендокриннихпорушень [1, 19, 28]. При цьому важливимчинником гуморального імунітету єсекреторні імуноглобуліни класу А (sIgA) іменшою мірою імуноглобуліни G, що містятьсяу слині й володіють широким спектром захисноїдії (антимікробним, антивірусним,антитоксичним) [2, 5, 14]. Функціонально sIgAвиступають в якості першої лінії захисту наслизових поверхнях, що перешкоджають проникненнювірусів в організм. Наприклад,після опікової травми спостерігають значнізміни з боку концентрації імуноглобулінів таінших захисних білків, які виражають погіршеннястану слизової оболонки порожнинирота і недостатність місцевих механізмівімунітету [6, 14]. Крім того, слина захищаєслизову оболонку порожнини рота від механічних,хімічних та термічних пошкоджень,видаляє мікроорганізми, містить високі концентраціїантимікробних речовин (лізоциму,лактоферину) [5, 14].У хворих із хронічною механічною травмоюслизової оболонки порожнини рота важливимкритерієм є концентрація окремих прозапальнихта імунорегуляторних цитокінів уротовій рідині. На місцевому рівні цитокінивідповідають за всі етапи розвитку адекватноївідповіді на проникнення патогену, забезпеченняйого локалізації й видалення, а потімвідновлення тканини [7, 12, 19–21 ].Однією з поширених травм слизової оболонкипорожнини рота є опіки. Вони можутьбути спричинені гарячою їжею, парою, гарячимипредметами, вогнем, гарячим повітрям,а також можуть виникнути при контакті зкислотами, лугами, застосуванні миш’якоподібноїпасти, фенолу, формаліну, формалінрезорциновоїсуміші, нітрату срібла.Під дією гарячої води чи пари розвиваєтьсягострий катаральний стоматит, який супроводжуєтьсяболем. Cлизова оболонка порожнинирота стає різко гіперемійованою, відзначаєтьсямацерація епітелію. При сильному опікуепітелій злущується великими шарами абовиникають пухирі, на місці яких утворюютьсяпоширені поверхневі виразки чи ерозії [4, 9].Аналіз літератури, що присвячений інгаляційнимураженням, свідчить, що при термоінгаляційнійтравмі часто уражається слизоваоболонка порожнини рота. Найчастішеінгаляційна травма викликана термічнимичинниками – 78 %, хімічними і механічнимифакторами – 22 %. Вона здебільшого спричиненагарячим полум’ям, повітрям, водяноюпарою [18].Хімічне пошкодження може бути гостримі хронічним. Гостре хімічне пошкодженнявиникає у разі потрапляння на слизову оболонкупорожнини рота хімічних речовин доситьвисокої концентрації. Найчастіше цебуває при помилковому застосуванні їх у побуті,на виробництві; при спробі самогубства,під час відвідування стоматолога [4, 9].При гострих хімічних опіках отруйні речовининадто швидко проникають в організм іне встигають спрацювати преімунні факторизахисту, тому нейтралізацію антигенуздійснюють імуноглобуліни [1]. Встановлено,що у хворих з хімічними опіками слизовоїоболонки порожнини рота оцтовою кислотою,медикаментними та інгаляційними отруєннямив сироватці крові й слині спостерігаєтьсязміна активності лужної фосфатази(ЛФ) та лактатдегідрогенази (ЛДГ) [1, 2, 23 ].Через одну добу після хімічного та термічногоопіків слизової оболонки порожнинирота макроскопічно спостерігають розвитокзапалення, що супроводжується появою гіперемії,набряку та органічним пошкодженнямслизової оболонки [7, 12]. Клінічна картинаураження залежить від характеру хімічноїречовини, її кількості, концентрації та часу дії[9, 12]. Опік кислотами призводить до виник-8Клінічна стоматологія № 4, 2011