literature review

Дитяча стоматологіяміж цими коренями зміщена мезіально щодоконтактного пункту в ділянці коронок цихзубів.Таким чином, найоптимальнішою зоноюустановки мікроімплантів між коренями зубіву боковій ділянці на верхній щелепі з вестибулярногобоку є ділянка відразу за коренем 2премоляра. Найменш травматичною є зона нависоті 7–8 мм від маргінального краю ясен,дещо мезіальніше проекції контактного пунктукоронок цих зубів з кутом введення 30–60°. Таким чином, імплант встановлюють паралельнодо поверхні кореня, при цьому знижуєтьсяризик травми кореня 5 зуба.Клінічно цінною є також установка мікроімплантав ділянці 1 моляра з орального боку.Необхідно враховувати, що товщина слизовоїв цій ділянці складає 5–6 мм і при цьомуімплант повинен занурюватися в кістку неменш ніж на 6 мм. Завдяки тому, що моляримають по одному піднебінному кореню,відстань між ними значно більша, ніж з вестибулярногобоку. Вісі цих зубів нахиленідещо мезіально, тому вільний простір між коренямизміщений дистальніше від проекціїконтактного пункту. Оптимальне місце установкирозташоване трохи дистальніше відпроекції контактного пункту коронок зубів нависоті більше 8 мм над рівнем маргінальногокраю ясен з кутом шляху введення 30–60° знезначним дистальним нахилом.Перед установкою мікроімплантів роблятьлокальний рентгенівський знімок цієї ділянкиз маркуванням контактного пункту лігатурнимдротом або дротяною петлею. Прицьому бажано проводити рентген-контрольпід двома-трьома різними кутами для оцінкидостовірності проекції зображення [5].На нижній щелепі рекомендують встановлюватимікроімпланти позаду 1 моляра вестибулярноз метою ретракції передніх зубів йінтрузії і дистального переміщення боковихзубів. Кортикальна пластинка має найбільшутовщину в боковій ділянці на нижній щелепі.Нижні моляри мають мезіальний нахил, томуділянка між коренями зубів зміщена дистальнішещодо контактного пункту між коронкамизубів. Оптимальне місце установки мікроімплантівзнаходиться дистальніше від проекціїконтактного пункту коронок зубів навідстані 6–7 мм від маргінального краю ясен,кут введення становить 10–30° з легким дистальнимнахилом.Клінічними етапами всановлення мікроімплантівє:1) обробка операційного поля дезінфікуючимрозчином (ополіскування порожнинирота, обробка шкіри навколоротової ділянкита слизової у ділянці встановлення мікроімпланта);2) поверхнева інфільтраційна анестезія (1/4 карпули);3) зондування товщини слизової (з метоюпідбору оптимальної довжини шийки мікроімплантів);4) вибір ділянки установки згідно з локальнимрентгенівським знімком, зробленим звикористанням дротових орієнтирів осейприлеглих зубів (при установці між коренямизубів);5) перфорація слизової і кортикальної пластинкитвердосплавним кулястим бором діаметромдо 1 мм (бор утримується під кутом90° до поверхні слизової);6) установлюють імплант за допомогою кутовогомеханічного наконечника з водянимохолодженням на повільних обертах (400–500) під відповідним кутом і контролем інтраоральногодзеркала. Слід враховувати, що установкумікроімплантів ручними викруткамипроводять під суворим контролем за напрямкомприкладання зусилля (обертання розгорткиздійснюють легким рухом двох пальців);7) фіксація силових елементів можливавідразу після установки мікроімплантів;8) подальша антисептична обробка ділянкиустановки не потрібна [4].Висновки. Для видовження зубного рядупри його аномалії розміру (вкороченні) звключеними дефектами в боковій ділянці щелепипри адентії є ефективним використаннямікроімпланта в ділянці 1 моляра. Цей методортодонтичного лікування є предметом нашихподальших досліджень.54Клінічна стоматологія № 4, 2011