literature review

Дитяча стоматологіяження порожнини рота є складовою частиноюкандидозного ураження травного каналута проявом шкірно-слизового кандидозу[18–23]. Дисбіотичні зміни травного каналу,явища сенсибілізації, імунодефицити та ендокринопатіїсупроводжують формуваннядисемінованих форм кандидоінфекції [24–29]. Відмінностями місцевого ураження відураження всієї системи травного каналу є наявністьу пацієнтів дисфагії (комка у горлі,тяжко ковтати); зниження працездатності;різні диспептичні явища (відрижка, печія, більу животі, метеоризм, пронос, запор).Основними напрямками лікування кандидозумає бути комплексне використання етіотропної,патогенетичної та симптоматичноїтерапії, також керування факторами ризику.Елімінація збудника залежить від мікогенноїсенсибілізації організму через імунномодулюючудію, фенотипової мінливості та токсигенностігрибів. Слід враховувати пригніченняоблігатної мікрофлори ротовоїпорожнини та здатності кандид руйнуватилізоцим слини. Тому лікування потрібно проводитипісля консультації педіатра, гастроентеролога,дерматолога.При виборі препаратів необхідно керуватисьнаступними критеріями:· локалізація ураження;· чутливість мікобактерій;· профіль безпеки антимікотичних препаратівз урахуванням віку та загальносоматичногостану;· взаємодія з іншими препаратами;· супроводжуюча терапія:– пробіотики, пребіотики, синбіотики(«Лактовіт-форте» («Mili Healthcare»), «Ентерол-250»(«Biocodex») і «Біоспорин» («Дніпрофарм»);– вітамін А, вітаміни групи В («МультитабсАСД краплі для дітей 0–1 року»(«Ferrosan A/S»);– адаптогени рослинного походження;– імуномодулятори («Ентерол-250», «Імудон»)[30];– дієтотерапія.Маркером одужання кандидозу порожнинирота є стійке зникнення клінічних ознакта відсутність або зменшення кандид при мікологічномудослідженні [7].Місцеве лікування кандидозних уражень упорожнині рота має включати наступні етапи:· знеболювання («Хylonol Gel», «Xogel Gel»(гелі, що містять лідокаїн та атисептик);· проведення професійної гігієни ротовоїпорожнини;· антимікотична терапія (10–20 % розчинбури в гліцерині, 0,5–1 % розчин гідрокарбонатунатрію, метиленовий синій (при легкихформах) пімафуцин, кандид, йодинол, препаратирослинного походження (чистотіл, календула,лавровий лист, багульник, петрушка,кріп) [31–33];· відновлення нормальної мікрофлори ротовоїпорожнини (бактулін);· протизапальна терапія (мазь «Мефанакс»);· використання антисептичних засобів:– препарати на основі гекседину: гівалекс,стоматидин [34];– препарати на основі хлоргекседину: себедин(з першого року життя), метрогіл (з 12-річного віку), стоматидин;– детергенти: етоній, септефріл.Однак після проведеного лікування важливиммоментом є попередження рецидиву захворюваннята переходу в хронічну форму зпоявою антибіотикорезистентних форм мікотичноїінфекції. Тому проведення профілактичнихзаходів має бути обов’язковим тавключати:– профілактику кандидозу до народженнядитини;– адекватне етіотропне лікування;– усунення клінічних проявів кандидозу;– відновлення імунологічної ланки захистуорганізму;– санація порожнини рота;– антифугальна дієта – усунення надмірногоспоживання цукрів, продуктів довготривалогозберігання, застосування в їжупродуктів з антифунгіцидною дією (лимон,морська капуста).Враховуючи вищевказане, слід диференційованопідходити до вибору тактики лікування,в основі якої повинен бути ефективнийалгоритм верифікації діагнозу, прогнозуванняступеня тяжкості захворювання таризику рецидиву, проведення як супроводжуючоїтерапії, так і профілактичних заходів.Клінічна стоматологія № 4, 201149