literature review

Ортопедична стоматологіястворення незнімних конструкцій, проте незнімнепротезування не стало панацеєю [3, 5].Останніми роками одним із найефективнішихметодів протезування вважають стоматологічнуімплантацію. Проте і цей сучаснийметод залишає багато невирішених питаньщодо протипоказань та можливих ризиків.Навіть просте бажання пацієнта уникнутихірургічного втручання та разом з тим, отриматибажаний результат, робить бюгельнийпротез конструкцією, що відповідає вимогамсьогодення.Зубний протез являє собою складну конструкцію,яка відновлює втрачені зуби і максимальнонаближає до параметрів природнихзубів та всього зубного ряду. Головним завданням,що стоїть перед лікарем-ортопедом, єпідбір такої конструкції протеза, яка не тількизамінить відсутні зуби, але й зробить цю замінунепомітною і зручною для пацієнта. Протезповинен не тільки заміщувати відсутнізуби, але й дозволити надовго зберегти тізуби, що залишилися, та запобігати виникненнюатрофії альвеолярного відростка.Часткова відсутність зубів – найпоширенішапатологія зубощелепної системи, щопідтверджується даними багатьох авторів [1,2, 4, 10]. Аналіз потреби в ортопедичній допомозіпри частковій втраті зубів в Україні, проведенийВ. А. Лабунцем (2006), дозволив встановити,що часткові дефекти зубних рядівмали 74,1% обстежених.Фіксація знімних протезів являє собоюскладну біомеханічну проблему і має вирішуватитакі завдання:– утримувати протез від зміщення у вертикальномуі горизонтальному напрямках;– запобігати шкідливій дії знімного протезана опорні зуби і тканини протезного ложа;– відповідати естетичним вимогам;– не викликати у пацієнта негативногоставлення до знімної конструкції.Як відомо, всі фіксуючі елементи прийнятоподіляти на 4 групи: І – кламери, ІІ – атачмени,ІІІ – телескопічні системи, IV – магнітніфіксатори.Кламери – механічні фіксуючі елементи,які найчастіше застосовують в клініці ортопедичноїстоматології, за функціями поділяютьна утримувальні та опорно-утримувальні.Недосконалість кламерної фіксації призводитьдо осідання базису протеза під дією вертикальнихжувальних сил.Часткові знімні пластмасові протези викликаютьзапальні та алергічні ускладнення внаслідокдії залишкового мономера, мають естетичнута невисоку функціональну ефективність,передають тиск на слизову оболонкуі кісткову тканину протезного ложа. У своючергу, бюгельні протези перерозподіляютьнавантаження між слизовою оболонкою,кістковою тканиною протезного ложа й опорнимизубами. Більшість авторів вважає, щонайефективнішою конструкцією для усуненнянадмірного навантаження опорних тканинпри кінцевих дефектах зубного ряду є бюгельнийпротез [6–8], застосування якого показанопри дефектах середньої протяжності,коли медіально дефект зубного ряду обмеженийпремолярами або іклами.У сучасних умовах вимоги до естетичноговигляду протезів виступають поряд із необхідністюзаміщення втраченої функції зубощелепноїсистеми. Найбільшою мірою естетичнимта функціональним характеристикам насучасному етапі розвитку стоматології відповідаютьбезметалеві конструкції. Однак суцільнолитіметалокерамічні протези не втратилисвоєї актуальності, на що звертає увагу ряд авторів[5, 9]. Зазавичай, пацієнти віддають перевагунезнімним конструкціям, які найбільшеподібні до природного стану в порожнині рота.В останні роки фіксацію бюгельних протезівздійснюють за допомогою атачменів;такі конструкції мають менше недоліків і їхзастосовують для фіксації, ретенції, а такождля стабілізації зубних протезів. Для застосуванняатачменів при І та II класах дефектівзубних рядів за Кеннеді пропонують комбінованізамки-шарніри різних ступенів складності[11].Виготовлення бюгельних протезів – цескладний процес, що потребує особливогопідходу та високої точності на всіх клініколабораторнихетапах, а також спеціальногонабору предметів, інструментарію, матеріалівта обладнання. До недоліків бюгельного протезаможна віднести їх відносну твердість, якаможе призвести, як показує клінічна практика,до підвищеного стирання зубів-антагоністів.За даними ряду авторів, серед ускладненьпід час їх використання спостерігаютьестетичні дефекти у вигляді тріщин в елементахфіксації, сколів базису протеза [1, 3, 7, 9].Клінічна стоматологія № 4, 201137