(t). - ELARTU

I3I’12’II’2II4Рис.8.3. Схема розміщення точоккріплення струмоводів (І, І′ ,ІІ, ІІ′) івимірювальних контактів (1-4, 2′) у зразкуРізниця електричних потенціалів для двох точок 1 і 2 (рис.8.3) в даномузразку U1, 2залежить від відносної довжини тріщини l , сили струму І, площіпоперечного перерізу зразка F , питомого опору матеріалу ρ , а такожрозміщення точок кріплення струмоводів і вимірювальних (точки 1 і 2):контактівU = f ( λ,l,F,ρ,x, y )(8.12)iiПроте зручніше користуватись замість різниці потенціалів відношеннямрізниці потенціалів двох пар точокU1 ,2 3, 4== U U g( l ) , (8.13)яке не залежить від матеріалу, розмірів зразка та сили струму і дозволяєвикористовувати єдину залежність для геометрично подібних зразків.Чутливість схеми тим менша, чим ближче до тріщини вимірювальніконтакти 1, 2. Звично через зразок пропускають постійний струм. Протевикористовують і змінний струм низької частоти. За однакової різниціпотенціалів роздільна здатність схеми на змінному струмі у декілька разівбільша. Залежність (8.13) визначають градуюванням для кожного типа зразківпри заданому розміщенні контактів.Ультразвуковий метод. З бічної грані зразка на тріщину спрямовуютьультразвукові коливання в мегагерцовому діапазоні, які ослабляються припроходженні через тріщину, відхиляються і відбиваються від неї назад. Продовжину тріщини судять по зменшенні енергії ультразвукових коливань, якіпройшли через тріщину (тіньовий спосіб) і за амплітудою відбитого променя(ехо-спосіб). Похибка вимірювання складає приблизно ± 0,25мм.86