Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½Ñ–ÐºÐ°

Фізика коливаньІнтенсивність звуку прямо пропорційна квад рату амплітудизвукових коливань A 2 :I= 1 2 2ρvω A ,2де ρ — густина середовища; v — швидкість поширення хвилі;ω — циклічна частота хвилі.Гучність звуку — суб’єктивна характеристика. Вона залежитьвід інтенсивності звуку, зумовленої амплітудою коливань,а також частотою коливань (слух людини найбільшчутливий до коливань діапазону 1000—4000 Гц). Звуковіхвилі, як правило, мають складну форму. Але кожне коливанняможна подати як суму сінусоїдних хвиль. Кожнасинусоїдна звукова хвиля називається тоном.Висота тону залежить від частоти: чим більша частота,тим вищий тон. Музикальні звуки — це періодичні коливання,що є сумою синусоїдних коливань (тонів). Тон із найменшоючастотою називається основним тоном. Останні тони,що супроводжують основний, називаються обертонами абовищими гармоніками.Тембр звуку — це характеристика музикального звуку,яка залежить від кількості обертонів, які супроводжуютьосновний тон, від їхніх частот, амплітуд.Швидкість поширення звукових хвиль збільшуєтьсяпри нагріванні пружного середовища. Швидкість поширеннязвукової хвилі у повітрі — формула Ньютона—Лапласа:v =γRTΜ , де γ = c p.cν3124.6. Луна. Звуковий резонансЛуна — це сприймання звукової хвилі, відбитої від перешкод,окремо від звукової хвилі джерела звуку. Якщо перешкода,яка відбиває звук, ближча за 17 м, то хвилізливаються (протяжний звук) — явище реверберації.Звуковий резонанс — це явище різкого зростання амплітудивимушених коливань тіла А (струни, стовпа повітрятощо), якщо частота вимушених коливань ν, зумовленихзвуковою хвилею, наближається до частоти власних коливаньтіла ν 0або дорівнює їй (рис. 290).