12.07.2015 Views

n - Науково-технічна бібліотека НТУ "ХПІ" - Національний ...

n - Науково-технічна бібліотека НТУ "ХПІ" - Національний ...

n - Науково-технічна бібліотека НТУ "ХПІ" - Національний ...

SHOW MORE
SHOW LESS

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

Глина Santon-2 за вмістом 53,1 мас. % тонкодисперсних частинок фракцій< 0,001 мм і 74,2 мас. % частинок фракцій < 0,01 мм відноситься до груписередньодисперсних. Глина ESBKA-2 за вмістом 35,75 мас. % частинок фракцій< 0,001 мм відноситься до низькодисперсних , а із 77,85 мас. % частинокфракцій < 0,01 мм до середньодисперсних.Збагачені глуховецький і просянський каоліни типу КС-1 за вмістом49,8 – 56,2 мас. % тонкодисперсних частинок фракцій < 0,001 мм належать догрупи середньодисперсних, а за загальним вмістом 88,1 – 89,6 мас. % частинокфракцій < 0,01 мм – до високодисперсних. При цьому проба просянськогоКС-1 відзначається дещо більшим вмістом тонкодисперсних частинок.Проба незбагаченого обознівського каоліну КО-1 за вмістом 75,6 мас. % тонкодисперснихчастинок фракцій < 0,001 мм і 93,8 мас. % частинок фракцій< 0,01 мм відносяться до групи високодисперсних.Проба лужного незбагаченого каоліну КССК за вмістом 17,2 мас. %тонкодисперсних частинок фракцій < 0,001 мм і 30,0 мас.% частинок фракцій< 0,01 мм належить до групи низькодисперсних.Проба лужного незбагаченого каоліну Е2013 за вмістом 14,0 мас. %тонкодисперсних частинок фракцій < 0,001 мм і 23,6 мас. % частинок фракцій< 0,01 мм відноситься до групи грубодисперсних.Проба каоліну KICK-2 за вмістом 11,2 мас. % тонкодисперсних частинокфракцій < 0,001 мм належать до групи грубодисперсних, а за загальним вмістом61,65 мас. % частинок фракцій < 0,01 мм – до середньодисперсних.2. Властивості поверхні глинистої сировини.Значний обсяг досліджень гідрофільності глин і каолінів показав,що остання багато в чому визначає їх фізико-хімічні та технологічні властивості[3 – 6]. Відзначається суттєва роль водневого зв’язку в процесі взаємодіїміж водою та поверхнею твердих фаз. Змочуваність водою пов'язується зкристалохімічною будовою твердих тіл, молекулярною природою поверхні інаявністю на ній таких активних центрів, що приєднують до себе молекуливоди за допомогою водневих зв’язків. Енергетична ненасиченість поверхневихмолекул глинистих частинок зумовлює інтенсивне притягання молекулдисперсійного середовища з утворенням мономолекулярного шару води. Адсорбованавода першого молекулярного шару є зв’язаною і утримується найбільшміцно. Показано, що кількість зв’язаної води зростає пропорційно величиніпитомої ефективної поверхні. Вільною є вода, що іммобілізована вкоагуляційній структурі.112

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!