Повний зміст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Повний зміст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Повний зміст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Палацово-паркові ансамблі ХІХ століття Великої Буримки і Тального<br />
Федір ГОНЦА<br />
ПАЛАЦОВО-ПАРКОВІ АНСАМБЛІ ХІХ СТОЛІТТЯ<br />
ВЕЛИКОЇ БУРИМКИ І ТАЛЬНОГО<br />
Черкащина славна своїми парками, як великими так і малими. Але значна<br />
дослідницька увага спрямована на величні та поважні палацово-паркові ансамблі,<br />
«розкручені» туристичні бренди, зокрема Уманська «Софіївка», Корсунь-Шевченківський<br />
парк, Кам’янський. Туризм — корисна і поважна справа,<br />
але багато об’єктів залишились у тіні цих великих творів ландшафтного <strong>мистецтва</strong>.<br />
Вони також потребують уваги, дослідження і збереження.<br />
Починаючи цикл статей про маловідомі парки Черкащини, хотілось би<br />
зробити не просто історичний чи краєзнавчий опис, а структурувати інформацію,<br />
яка уже існує, яку автор зміг на цей момент зібрати, зробити аналіз та<br />
показати їх велич та значущість для культури області та України взагалі.<br />
На жаль, архітектурних, фахових досліджень більшої частини парків Черкащини<br />
зроблено дуже мало, або не було зроблено взагалі, і вина в цьому значною<br />
мірою лежить на місцевій владі, яка приховувала та нівелювала значення<br />
тих чи інших об’єктів ландшафтного <strong>мистецтва</strong> і архітектури, з огляду на свою<br />
неосвіченість та культурне ренегатство. Пізніші дослідники не мали відповідної<br />
фахової підготовки, тому дослідження мали виключно історико-краєзнавчий<br />
напрямок. Але значення їх робіт колосальне, своєю працею вони, на голому ентузіазмі<br />
оберігають історію.<br />
Ця робота є першою спробою зробити аналіз композицій парків Тального<br />
та Великої Буримки, визначити унікальні особливості кожної пам’ятки.<br />
Велика Буримка — містечко Полтавської губернії, сьогодні село Чорнобаївського<br />
району Черкаської області. Лісопарк розташованій на високому березі<br />
р. Сула. Площа лісопарку 105 га, що разом з лісовим масивом, в який він<br />
переходить, становить 1252 га. У XVIII ст. Бурімка належала князям Фроловим-Багреєвим,<br />
на потім перейшла Кантакузенам як спадок.<br />
Про Фролових-Багреєвих відомо, що це був російський дворянський рід:<br />
Олександр Олексійович Фролов (1783–1845) — чернігівський громадський гене-<br />
рал губернатор, сенатор (нар. у Полтавській губернії), одружений був на Єлизаветі<br />
Михайлівні Сперанский (1799–1857); дочка — Марія Олександрівна<br />
Кантакузена (Фролова-Багреєва), її чоловік Родіон Миколайович Кантакузен<br />
(представник старовинного візантійського роду) (1812–1880); онук — Михайло<br />
Родіонович Кантакузен (1848–1894), отримав у спадок від прадіда титул графа,<br />
і став князем Кантакузен, граф Сперанський; дружина — Єлизавета Карлівна<br />
Кантакузена.<br />
Виходячи з сімейного фото, то на ньому зображено М. Кантакузина та<br />
двох хлопчиків, один з них, Борис, загинув у Цусимський битві 1905 року.<br />
Маєток Кантакузенів був великий, включаючи в себе багато сіл, одне з<br />
яких називається Кантакузівкою. Чи була це головна управа маєтку, чи ні —<br />
поки що мені це не відомо.<br />
Парк упорядковували декілька разів, але основні роботи були здійснені<br />
при Кантакузенах — Сперанських. На території парку був розташований палац,<br />
господарські споруди, які, на жаль, вже не існують, були розібрані на цеглу селянами.<br />
Лишились тільки деякі фото і описи краєзнавців. Автором 2004 року були<br />
проведені натурні дослідження, зроблена фотофіксація. На підставі цих даних<br />
створена схема парку. Зараз парк у власності Золотонішського лісгоспзагу<br />
і перебуває в незадовільному стані.<br />
З опису краєзнавців Л. Г. Брудзь та О. Д. Брудзь видно, що на південь від<br />
палацу, був шпалерний сад та оранжерея, від палацу до дороги йшла каштанова<br />
алея, на схід — цегельна дорога, обсаджена кущами. Невелика гора на півдні<br />
була обсаджена барвінком і називалась Барвінковою. В парку було багато алей:<br />
тополева, горіхова, каштанова, осокорова та осикова.<br />
Характерною рисою цього парку є те, що в композицію палацово-паркового<br />
ансамблю були включені залишки міста-фортеці доби Київської Русі —<br />
Римів, який був одним з форпостів на Сулі, яких на той час налічували близько<br />
18-ти і вони були південно-східними кордонами держави. Це місто і дало назву<br />
сучасному містечку — Велика Буримка (Колишній Рим). У народній мові ці археологічні<br />
залишки отримали назву — «городок». Під горою був викопаний<br />
ставок для лебедів, в якому було три острівці, що з’єднувалися між собою невеличкими<br />
дерев’яними місточками. На острівцях були споруджені лебедині будиночки.<br />
Спроба власниками влаштувати водоспад виявилась невдалою, хоча<br />
для цього була побудована дамба, але на жаль вода влітку пересихала. У парку<br />
росло багато цікавих фруктових дерев та декоративних кущів, які привозили з<br />
Криму, Кавказу, Карпат та країн Середземномор’я. Упорядковування велося<br />
садівником. Були створені композиції з великого каміння, який привезли з<br />
Криму, для вшанування пам’яті загиблого у Цусимський битві сина княгині<br />
Кантакузен-Сперанської.<br />
350 351
Change language