©УНК 2011

Малюнок/JONATHAN BURTON
Сільське господарство: їжа проти палива
Дункан Грехем-Роу, науковий письменник, Брайтон, Великобританія
Найбільш спірним аспектом біопалива є конкуренція за сільськогосподарські
угіддя. Виникає питання – чи потрапить в історію така конкурентна боротьба між
сучасними досягненнями в біопаливі і сільського господарства?
Коли водії Феррарі Формули-1 зайняли перше і друге місця в Бахрейні в минулому році на
чемпіонаті Гран-прі у їх баках знаходилось щось незвичайне – лігноцелюлоза, або
біопаливо «другого покоління». Навіть на високооктанових світових гонках Формули-1
вже усвідомили реальність скорочення запасів нафти та загрозу кліматичних змін. З 2008
року за новими правилами щонайменше 5,75% всього палива Формули-1 повинне бути
рослинного походження. Але паливо в баках моделей Феррарі різне. Виготовлене з
неїстівних частин рослин, ці паливні домішки демонструють лише один із шляхів, коли
біопаливо може задовільнити наші потреби в енергії не за рахунок зниження виробництва
продуктів харчування.
Недавнє зростання цін на продукти харчування є одними з найгостріших питань,
відповідно до Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Цей ріст був
пов'язаний зі зростаючим використанням біопалива «першого покоління», одержуваного з
продовольчих культур, таких як цукровий очерет і кукурудза (маїс), які часто
зустрічаються сьогодні, наприклад, в суміші з газоліном (бензином). Продовольчі бунти
стають дедалі частішими в країнах, що розвиваються, багато хто з цих людей стурбовані
тим, чи така поведінка західних урядів розумна - або етична – на шляху до амбітних цілей
пропаганди біопалива. Чи є шлях, який би задовільнив потреби населення світу в
продовольстві?
© УНК 11