©УНК 2011

люди голодні, ми нагодуємо їх.
Глобальна підтримка розвитку сільського господарства в Африці знизилася з $8 млрд. на
рік в 1980-х роках до менш ніж $3 млрд., а допомога з боку Сполучених Штатів різко
впала. У цей період ми також стали свідками появи філософії «структурного
регулювання» жорсткої економії бюджетних коштів провідних агентств з розвитку, таких
як Світовий банк. Бідним країнам порекомендували зменшити розмір уряду, розпустити
неефективні підприємства державного сектора і нехай приватний сектор бере усе на
себе. Але приватний сектор був недосвідчений і недостатній, а постачальники, як і
кредитори, були дрібними фермерами, які були занадто бідними, щоб бути достатньо
сильними на ринку.
У результаті, відзначає Туроу, сільськогосподарські школи та науково-дослідні інститути
в Африці були на грані вимирання. Розповсюдження послуг, які поширювали новітні
технології та консультації для фермерів, було забуте. Сільська інфраструктура була
зруйнована. Розвиток кількості складських приміщень, системи зв’язків типу фермерринок,
сільського фінансування і товарних ринків були проігноровані. Одна третина
однієї половини продукції сільського господарства зазвичай йшла у відходи, не
потрапляючи на ринки. Африканська продуктивність сільського господарства дуже впала
у порівнянні з рештою світу.
Графік: зелена революція обійшла Африку стороною – врожай зернових культур за Продовольчою і
сільськогосподарською Організацією Об'єднаних Націй (FAOSTAT), 2011
Без підтримки уряду або фінансових механізмів, таких як ф’ючерсні угоди або
страхування врожаю, африканським фермерам залишилося нести всі ризики бізнесу
© УНК 40